Вікіпедія

Групове зґвалтування та вбивство в Делі (2012)

Групове зґвалтування та вбивство в Делі, широко відомі як справа Нірбхая — групове зґвалтування, катування та напад зі смертельним результатом, вчинені 16 грудня 2012 року в районі Мунірка в Південному Делі шістьма чоловіками, включно з водієм, в автобусі проти 22-річної лікарки Джиоті Сингх. Всіх винних було покарано, а злочин викликав хвилю протестів в усьому світі.

Групове зґвалтування та вбивство в Делі (2012)
Місце атаки Делі, Індія
Дата 16 грудня 2012
Спосіб атаки Феміцид, напад, тортури, групове зґвалтування, викрадення, пограбування
Загиблі Джиоті Сингх
Поранені Авіндра Пратап Панді
Вбивці Мукеш Сингх
Вінай Шарма
Паван Гупта
Акшай Такур
Мохаммед Афроз
Рам Сингх (помер до суду)

Перебіг злочину ред.

22-річна лікарка-інтернка фізіотерапії Джиоті Сингх та її друг Авіндра Пратап Панді поверталися додому ввечері 16 грудня 2012 року після перегляду фільму «Життя Пі» у PVR Select City Walk, Сакет, а потім сіли на рикші, щоб дістатися до автобусної зупинки «Мунірка»[1]. Вони сіли в автобус у Мунірці до Дварки приблизно о 21:30.

В автобусі було лише шестеро людей, включно з водієм. Один із чоловіків, який був неповнолітнім, сказав Сингх та її другу, що автобус прямує до місця призначення[2][3]. Чоловіки взяли по 10 рупій за проїзд зі Сингх та її друга. Через деякий час друг Сингх запідозрив небезпеку, коли автобус відхилився від звичайного маршруту, а його двері були зачинені. Коли Панді сказав про це, група з шести чоловіків, включно з водієм, почала глузувати з пари, запитуючи, що вони роблять одні в такий пізній час[4].

Під час сварки Панді з групою чоловіків виникла бійка. Панді били, заткнули кляпом і вдарили залізним прутом, унаслідок чого він втратив свідомість. Потім нападники потягли Сингх до задньої частини автобуса, били її прутом і ґвалтували, поки водій автобуса продовжував їхати. Пізніше в медичному висновку було зазначено, що внаслідок нападу Сингх отримала серйозні травми живота, кишечника та геніталій, і що пошкодження вказують на те, що для зґвалтування міг бути використаний тупий предмет (імовірно, залізний прут)[5]. Пізніше поліція описала його як іржавий L-подібний інструмент, який використовується як ручка домкрата[6][7][8].

За даними поліції, Сингх намагалася відбиватися, вкусивши трьох нападників і залишивши сліди укусів на обвинувачених[9]. Закінчивши побиття та зґвалтування, зловмисники викинули обох постраждалих з автобуса під час його руху. Згодом один зі зловмисників відчистив транспортний засіб, щоб позбутися доказів. Поліція вилучила автобус наступного дня[9][10].

Частково одягнених Сингх та Панді знайшов на дорозі перехожий близько 23 години. Перехожий подзвонив у поліцію Делі, яка доставила постраждалих до лікарні Сафдарджунг, де Сингх надали невідкладну допомогу та підключили до ШВЛ[11]. Її знайшли зі слідами тілесних ушкоджень, зокрема численними укусами по всьому тілу. Згідно з повідомленнями, один з обвинувачених чоловіків сказав, що бачив, як інші нападники в автобусі витягли з жінки предмет, схожий на мотузку, імовірно, її кишки. З автобуса вилучили два закривавлені металеві прути, і медичний персонал підтвердив, що «це було зґвалтування, яке спричинило величезні пошкодження її статевих органів, матки та кишечника»[12][13].

Через 11 днів після нападу Джиоті Сингх доправили до лікарні Сафдарджунг у Делі та перевели до Сінгапуру, де через 2 дні вона померла від отриманих травм[14][15][16].

Оскільки закони Індії не дозволяють пресі публікувати ім'я потерпілих від зґвалтування, Джиоті Сингх була широко відома як Нірбхая («безстрашна»), а її боротьба та смерть стали символом опору жінок зґвалтуванням у всьому світі[17][18].

Покарання та суспільна реакція ред.

Інцидент викликав широке національне та міжнародне висвітлення та був широко засуджений як в Індії, так і за кордоном. Згодом у Нью-Делі відбулися публічні протести проти уряду штату та центральних органів влади за неспроможність створити належну безпеку для жінок. Подібні протести пройшли у великих містах країни.

Усіх підозрюваних заарештували та звинуватили у сексуальному насильстві та вбивстві. Один з обвинувачених, Рам Сингх, помер під вартою в поліції внаслідок гіпотетичного самогубства 11 березня 2013 року[19]. Згідно з деякими опублікованими звітами та даними поліції, Рам Сингх повісився, але адвокати захисту та його родина стверджують, що його вбили[20]. Решту обвинувачених судили в прискореному режимі; 8 липня 2013 року обвинувачення завершило надавати докази[21]. 10 вересня 2013 року четверо повнолітніх обвинувачених — Паван Гупта, Вінай Шарма, Акшай Такур і Мукеш Сингх (брат Рама Сингха) — були визнані винними у зґвалтуванні та вбивстві, а через три дні були засуджені до смертної кари.[22][23][24] У справі про смерть і розгляд апеляцій 13 березня 2014 року Високий суд Делі залишив у силі обвинувальний і смертний вироки[25]. 18 грудня 2019 року Верховний суд Індії відхилив остаточні апеляції засуджених[26]. Чотирьох повнолітніх засуджених стратили через повішення 20 березня 2020 року[27][28]. Неповнолітній Мохаммед Афроз був визнаний винним у зґвалтуванні та вбивстві та отримав максимальне покарання у вигляді трьох років позбавлення волі у виправній колонії відповідно до Закону про ювенальну юстицію[29].

Унаслідок протестів у грудні 2012 року був створений судовий комітет для вивчення та розгляду громадських пропозицій щодо найкращих шляхів внесення змін до законів з метою забезпечення швидкого розслідування та судового переслідування сексуальних злочинців. Розглянувши близько 80 000 пропозицій, комітет подав доповідь, у якій зазначено, що невдачі з боку уряду та поліції були основною причиною злочинів проти жінок. 2013 року президент Пранаб Мукерджі оприлюднив Закон про кримінальне право (поправки), а також були ухвалені кілька нових законів і створені 6 нових судів швидкого розгляду для справ про зґвалтування. Однак у грудні 2014 року, через два роки після нападу, батько Джиоті Сингх назвав обіцянки реформ невиконаними і сказав, що шкодує про те, що не зміг відновити справедливість щодо своєї дочки та інших жінок, подібних до неї[30].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Delhi gangraped victim regains consciousness, next 48 hours critical. First Post. 18 December 2012. Архів оригіналу за 31 January 2013. Процитовано 30 December 2012.
  2. ↑ Mandhana, Nikarika; Trivedi, Anjani (18 December 2012). Indians Outraged by Account of Gang Rape on a Bus. The New York Times. Архів оригіналу за 30 December 2012. Процитовано 30 December 2012.
  3. ↑ Delhi gangrape: Accused had tried to mow down braveheart under bus, male friend saved her. 1 January 2013. Архів оригіналу за 2 January 2013. Процитовано 1 January 2013.
  4. ↑ Sikdar, Shubhomoy (23 December 2012). Delhi gang-rape: victim narrates the tale of horror. The Hindu. New Delhi. Архів оригіналу за 1 January 2013. Процитовано 30 December 2012.
  5. ↑ Delhi gangraped victim regains consciousness, next 48 hours critical. First Post. 18 December 2012. Архів оригіналу за 31 January 2013. Процитовано 30 December 2012.
  6. ↑ Perappadan, Bindu Shajan (28 December 2012). Rape survivor airlift was govt., not medical, decision. The Hindu. New Delhi. Архів оригіналу за 30 December 2012. Процитовано 30 December 2012.
  7. ↑ Burke, Jason (10 September 2013). Delhi rape: how India's other half lives. The Guardian. Архів оригіналу за 6 May 2017. Процитовано 5 May 2017.
  8. ↑ Kaul, Rhythma (20 December 2012). Rape victim still critical, writes to mother 'I want to live'. Hindustan Times. New Delhi. Архів оригіналу за 31 December 2012. Процитовано 31 December 2012.
  9. ↑ а б Delhi gangrape: Accused had tried to mow down braveheart under bus, male friend saved her. CNN-IBN. Press Trust of India. 1 January 2013. Архів оригіналу за 2 January 2013. Процитовано 1 January 2013.
  10. ↑ Delhi gangrape: main accused sent to 5-day police custody, refuses identification parade. Hindustan Times. Press Trust of India/Indo-Asian News Service. 18 December 2012. Архів оригіналу за 31 December 2012. Процитовано 30 December 2012.
  11. ↑ Chaturvedi, Amit (19 December 2012). Delhi gang-rape: Victim is fighting for life, on ventilator, say doctors. New Delhi: NDTV. Архів оригіналу за 22 December 2012. Процитовано 31 December 2012.
  12. ↑ Burke, Jason (10 September 2013). Delhi rape: how India's other half lives. The Guardian. Архів оригіналу за 6 May 2017. Процитовано 5 May 2017.
  13. ↑ Kaul, Rhythma (20 December 2012). Rape victim still critical, writes to mother 'I want to live'. Hindustan Times. New Delhi. Архів оригіналу за 31 December 2012. Процитовано 31 December 2012.
  14. ↑ Safdarjung doctors remember Nirbhaya as 'brave woman', say law has taken its course. Times of India. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 25 September 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  15. ↑ Mandhana, Nikarika; Trivedi, Anjani (18 December 2012). Indians Outraged by Account of Gang Rape on a Bus. The New York Times. Архів оригіналу за 30 December 2012. Процитовано 30 December 2012.
  16. ↑ Delhi gangrape: Chronology of events. The Hindu. New Delhi. 31 August 2013. Архів оригіналу за 2 September 2013. Процитовано 2 September 2013.
  17. ↑ Nunglekpam Premi Devi (25 May 2018). Short Essays on Women and Society: Manipuri Women through the Century. FSP Media Publications. с. 16–. GGKEY:K6X6DZDQYTH. Архів оригіналу за 31 March 2023. Процитовано 4 April 2019.
  18. ↑ Nirbhaya case: Four Indian men executed for 2012 Delhi bus rape and murder. BBC News. 20 March 2020. Архів оригіналу за 31 March 2020. Процитовано 13 April 2021.
  19. ↑ Pandey, Devesh K.; Sikdar, Shubhomoy (11 March 2013). Delhi gang-rape case accused commits 'suicide'. The Hindu. Chennai, India. Архів оригіналу за 13 March 2013. Процитовано 11 March 2013.
  20. ↑ Delhi rape accused found dead in prison. BBC. 11 March 2013. Архів оригіналу за 11 March 2013. Процитовано 11 March 2013.
  21. ↑ 16 December gang rape: Prosecution finishes evidence. The Times of India. Indo-Asian News Service. 8 July 2013. Архів оригіналу за 10 July 2013. Процитовано 10 February 2014.
  22. ↑ Delhi gang rape: Four sentenced to death. BBC News. 13 September 2013. Архів оригіналу за 13 September 2013. Процитовано 13 September 2013.
  23. ↑ Barry, Ellen (13 September 2013). 4 Sentenced to Death in Rape Case That Riveted India. The New York Times. Архів оригіналу за 3 April 2015. Процитовано 13 September 2013.
  24. ↑ Sharma, Betwa (13 September 2013). Photos: Indian court echoes populist outcry, gives 4 rapists death sentence. Sneak Peek. Vocativ.com. Архів оригіналу за 14 September 2013. Процитовано 14 September 2013.
  25. ↑ Delhi gang-rape case: High Court verdict confirms convicts' death sentence. 13 March 2014. Архів оригіналу за 31 March 2023. Процитовано 13 March 2014.
  26. ↑ India court paves the way for 4 men to be hanged for fatal gang rape on bus. CBS News. Associated Press. Архів оригіналу за 12 January 2020. Процитовано 8 January 2020.
  27. ↑ Goswami, Dev. Justice for Nirbhaya: 4 men convicted for gang-rape hanged 7 years after brutal crime. India Today. Архів оригіналу за 20 March 2020. Процитовано 20 March 2020.
  28. ↑ Nirbhaya case: Four Indian men executed for 2012 Delhi bus rape and murder. BBC News. 20 March 2020. Архів оригіналу за 31 March 2020. Процитовано 13 April 2021.
  29. ↑ (англ.) " Fast Track court awards death sentences to convicts of Delhi Rape case " [Архівовано 21 October 2013 у Wayback Machine.], Ramalingam.Va, Le Journal International, 14 septembre 2013
  30. ↑ Nothing in India has changed since 16 December 2012: Nirbhaya's father. The Indian Express. New Delhi. 15 December 2014. Архів оригіналу за 23 December 2014. Процитовано 23 December 2014.
В іншому мовному розділі є повніша стаття 2012 Delhi gang rape and murder(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Групове_зґвалтування_та_вбивство_в_Делі_(2012)&oldid=42380577