Групи іменників

класифікація іменників за родом, закінченням та закінченням основи.

Групи іменників — класифікація іменників за родом, закінченням та закінченням основи. Група іменника впливає на формування його закінчень під час відмінювання. Групування іменників не є окремою граматичною класифікаційною категорією, а підкатегорією відміни (типів відмінювання).

Групи іменників характерні для слов'янських мов.

Групи іменників української мови ред.

В українській мові на групи поділяються іменники першої та другої відмін[1].

І відміна ред.

Тверда ред.

У називному відмінку однини має закінчення -а, та основу на твердий приголосний (крім тих, що мають шиплячі: ш, щ, ж, дж, ч наприкінці основи): вага́, до́нька, дочка́, маши́на, вода, воєво́да, базіка, зна́йда, невда́ха, пла́кса, сирота, Алі́на, Катери́на, Мико́ла, Тома.

М'яка ред.

У називному відмінку однини має закінчення -я: бу́ря, відмі́нниця, друка́рня, земля́, надія, пі́сня, сім’я́, Ілля, столиця, спідниця, гривня, праця, Валерія, Стефанія.

Мішана ред.

У називному відмінку однини має закінчення -а, та основу на ш, щ, ж, дж, ч: ве́жа, гу́ща, ї́жа, ка́ша, кру́ча, межа́, пло́ща, те́ща, вельмо́жа, паша́, листоно́ша, міхоно́ша, Маша, Манижа.

І відміна; жіночий, чоловічий роди (загальні назви)


в.

тверда група

(на твердий)

м'яка група мішана група

(на -ш, -щ, -ч, -ж)

основа на м'який основа на -й
однина множина однина множина однина множина однина множина
Н. парта парти вишня вишні мрія мрії задача задачі
Р. парти парт вишні вишень мрії мрій задачі задач
Д. парті партам вишні вишням мрії мріям задачі задачам
Зн. парту парти вишню вишні мрію мрії задачу задачі
Ор. партою партами вишнею вишнями мрією мріями задачею задачами
М. парті партах вишні вишнях мрії мріях задачі задачах
Кл. парто парти вишне вишні мріє мрії задаче задачі
І відміна; жіночий, чоловічий роди (власні назви)


в.

тверда група

(на твердий)

м'яка група мішана група

(на -ш, -щ, -ч, -ж)

основа на м'який основа на -й
однина множина однина множина однина множина однина множина
Н. Анна Анни Ілля Іллі Стефанія Стефанії Маша Маші
Р. Анни Анн Іллі Іллів Стефанії Стефаній Маші Маш
Д. Анні Аннам Іллі Іллям Стефанії Стефаніям Маші Машам
Зн. Анну Аннам Іллю Іллів Стефанію Стефаній Машу Машам
Ор. Анною Аннами Іллею Іллями Стефанією Стефаніями Машею Машами
М. Анні Аннах Іллі Іллях Стефанії Стефаніях Маші Машах

II відміна (чоловічий рід) ред.

Тверда ред.

У називному відмінку однини з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих: ш, щ, ж, дж, ч) і з закінченням -о та нульовим: дуб, о́дуд, пала́ц, темп, ужи́нок, у́спіх; ба́тько, Петро́.

М'яка ред.

Складається з іменників, що мають кінцевий м'який приголосний основи, із закінченням -о, або нульовим: боє́ць, ве́летень, зви́чай, крадій, край, мите́ць, тату́ньо, діду́ньо, уді́й, учи́тель, Анто́сьо, Бене́дьо, Іва́ньо.

Мішана ред.

У називному відмінку однини має закінчення на шиплячий ш, щ, ж, дж, ч і з закінченням -е та нульовим: ванта́ж, дощ, сто́рож, слуха́ч, ткач, това́риш; вітри́ще, діди́ще, дуби́ще.

ІІ відміна; чоловічий рід (загальні назви)


в.

тверда група м'яка група мішана група

(на -ш, -щ, -ч, -ж)

основа на -й
однина множина однина множина однина множина однина множина
Н. степ степи боєць бійці гай гаї кущ кущі
Р. степу степів бійцю бійців гаю гаїв куща кущів
Д. степові

()

степам бійцеві

()

бійцям гаєві

()

гаями кущеві

()

кущам
Зн. степ степи бійця бійців гай гаї кущ кущи
Ор. степом степами бійцем бійцями гаєм гаями кущем кущами
М. степові

()

степах бійцеві

(, )

бійцях гаї

(-ю)

гаях кущі

(-еві)

кущах
Кл. степе степи болю бійці гаю гаї куще кущі
Слово «Господь» ред.

Слово м'якої групи Господь має атематичний тип відмінювання

Н. Госпо́дь
Р. Го́спода
Д. Го́сподові (-у), Го́сподеві
Зн. Го́спода
Ор. Го́сподом
М. Го́сподові (-у), Го́сподеві
Кл. Го́споди

II відміна (чоловічий рід на -Р) ред.

Тверда ред.

Має у своєму складі переважну більшість іменників на -р, (які, проте, у називному відмінку множини мають закінчення м'якої групи -і): звір — звірі, комар — комарі, снігур — снігурі, щур — щурі, або щури. Та всі іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр); іменники з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир (-ір, -їр): інжене́р, колекціоне́р, ма́йстер, дире́ктор, інспе́ктор, профе́сор. Окремі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині та множині: дóлар — дóлари, пáнцир — пáнцири та ін.

М'яка ред.

Сюди належить частина іменників на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бо́ндар — бо́ндаря, ко́зир — ко́зиря, ку́хар — ку́харя, лі́кар — лі́каря, пи́сар — пи́саря.

А також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із -ар, -ир на закінчення: буква́р — букваря́, вівча́р — вівчаря́, воротáр — воротаря́, друка́р — друкаря́, інвента́р — інвентарю́ (збірне), календа́р — календаря́, кобза́р — кобзаря́, секрета́р — секретаря́, сухáр — сухаря́, хаба́р — хабаря́, шахта́р — шахтаря́; гузи́р — гузиря́, проводи́р — проводиря́, (також власні назви) Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря, Снігир — Снігиря.

Мішана ред.

Мішана група має іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності), у відмінкових формах яких наголос переходить із суфікса на закінчення: бджоля́р — бджолярá, весля́р — веслярá, вугля́р — вугляра́, газетя́р — газетярá, зброя́р — зброярá, каменя́р — каменяра́, пісня́р — пісняра́, скляр — скляра́, смоля́р — смолярá, школя́р — школяра́.

Слово «маляр» ред.

Іменник маляр залежно від наголосу належить: або до твердої групи ма́ляр (наголос падає на корінь в усіх відмінках однини й множини: ма́ляр — ма́ляра, ма́лярові, ма́ляра, ма́ляром, (на) ма́лярові — ма́ляри, ма́лярів, ма́лярам, ма́лярів, ма́лярами, (на) ма́лярах); або до мішаної (наголос переходить на закінчення: маля́р — маляра́, маляре́ві, маляра́, маляре́м, (на) малярі́ — малярі́ — малярі́в — маляра́ми — (на) маляра́х).

ІІ відміна; чоловічий рід (основа на -р) (загальні назви)


в.

тверда група м'яка група мішана
однина множина однина множина однина множина
Н. ма́ляр ма́лярі вівчар вівчарі школяр школярі
Р. ма́ляра ма́лярів вівчаря вівчарів школяра школярів
Д. ма́лярові ма́лярам вівчареві вівчарям школяреві школярам
Зн. ма́ляра ма́лярів вівчаря вівчарів школяра школярів
Ор. ма́ляром ма́лярами вівчарем вівчарями школярем школярами
М. ма́лярові ма́лярах вівчареві вівчарях школяреві школярах
Кл. ма́ляру ма́лярі вівчарю вівчарі школяре школярі

II відміна (середній рід) ред.

Тверда ред.

До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням : боло́то, ві́яло, во́ло, залі́зо, зерно́, зло, крило́, ко́ло, люсте́рко, мавпеня́тко,  ма́йво, мі́сто, молоде́цтво, село́, христия́нство.

М'яка ред.

До м'якої групи належать іменники середн. роду із закінченням та (без суфіксів -ен-, -ят- у формах непрямих відмінків і переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): го́ре, мі́сце, мо́ре, по́ле; життя́, завда́ння, збіжжя, здоро́в’я, змага́ння, знаря́ддя, ли́стя, обли́ччя, пір’я, по́лум’я.

Мішана ред.

До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням та основою на шиплячий ш, щ, ж, дж, ч: ло́же, плече́, прізвище, я́вище.

ІІ відміна; середній рід


в.

тверда група м'яка група мішана група

(на -ш, -щ, -ч, -ж)

(закінчення -е) (закінчення -я)
однина множ. однин множ. однина множина однина множина
Н. село села поле поля знання знання селище селища
Р. села сіл поля полів знання знань селища селищ
Д. селу селам полю полям знанню знанням селищу селищам
Зн. село села поле поля знання знання селище селищі
Ор. селом селами полем полями знанням знаннями селищем селищами
М. селі селах полі полях знанні знаннях селищі селищах
Кл. село села поле поля знання знання селище селища

Іменники на -ище ред.

Тип відмінювання іменників на -ище (баби́ще — жіночий і середній рід, свекру́шище — жіночий і середній рід і под.) при хитанні в морфологічному роді залежить від значення роду: якщо іменник має дві форми роду (баби́ще — жіночий і середній рід), то для форми жін. роду лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини властиве закінчення , типове для іменників другої відміни середнього роду, а в інших відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями іменників першої відміни (обидва варіанти наявні в знахідному відмінку), а для середн. роду — послідовність відмінювання за зразками відмінювання іменників другої відміни середн. роду.

в. на -ищ-е, з варіативністю у роді
однина (жін. рід) однина (сер. рід) множина
Н. бабище бабище бабища
Р. бабищі бабища бабищ
Д. бабищі бабищу бабищам
Зн. бабище бабище бабища
Ор. бабищею бабищем бабищами
М. бабищі бабищу бабищах
Кл. бабище бабище бабища
Відміна Групи іменників
тверда м'яка мішана
І відміна Твердий (нешиплячий) приголосний основи: озеро, стріха, хата, вітер, абзац Будь-який м'який: земля, водій, зілля, князь, сторіччя, пісня Твердий шиплячий: хаща, тиша, плащ, плече, кущ, лівша'
ІІ відміна Середній рід на з основою на приголосний (крім шиплячого): поле, сон
ІІ відміна на -р Іменники, що закінчуються на , у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення (на , -а́р, -ер, -єр, -и́р, -ір, -їр, -ур, -юр, -яр): сир, гектар, шофер, кар'єр, касир, папір, професор, абажур, гіпюр, ювіляр, слова: комар, звір є словами, які треба запам'ятати Іменники, що закінчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: ті, у яких при відмінюванні (особливо у множині) наголос переходить з основи на закінчення: буква́р — букваря́, кобза́р — кобзаря́, пухи́р — пухиря́; ті, що мають наголос на іншому складі основи: бо́ндар, ко́зир, лі́кар, пи́сар Іменники, які закінчуються тільки на -яр і означають фах чи рід занять (наголос у непрямих відмінках також переходить з основи на закінчення): вугля́р, пісня́р, скля́р


Примітки ред.

  1. §45. Поділ на групи — Український правопис, 2012. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 5 листопада 2012.

Див. також ред.