Тимофі́й Омеля́нович Гру́бий (30 травня 1912 — 21 липня 2005) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир кулеметного відділення 498-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону 54-го укріпленого району 50-го стрілецького корпусу 40-ї армії, молодший сержант[1], повний кавалер ордена Слави.

Тимофій Омелянович Грубий
Народження 17 (30) травня 1912(1912-05-30)
Савинці
Смерть 21 липня 2005(2005-07-21) (93 роки)
Савинці
Поховання Тростянецький район
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1934—1937, 1944—1945
Звання старшина
Формування 54-й УР
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Слави I ступеняОрден Слави II ступеня
Орден Слави II ступеняОрден Слави III ступеняОрден Слави III ступеняМедаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис ред.

Народився в селі Савинці, нині Тростянецького району Вінницької області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту. Працював у господарстві батька, теслею в колгоспній майстерні, на будівництві консервного заводу в Херсоні, на суднобудівному заводі в Миколаєві.

У 1934—1937 роках проходив строкову військову службу в прикордонних військах НКВС СРСР: червоноармієць, командир відділення 13-го Березинського прикордонного загону (Білорусь). Після демобілізації повернувся в рідне село.

З початком німецько-радянської війни у 1941 році опинився на тимчасово окупованій території. Вдруге призваний до лав РСЧА у березні 1944 року. Воював на 2-му Українському фронті.

Демобілізований у жовтні 1945 року. Повернувся в рідне село, до виходу на пенсію працював теслею в колгоспі «Шлях Ілліча».

Нагороди ред.

Нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (14.03.1945), Слави 1-го (15.05.1946), двічі 2-го (04.04.1945, 15.05.1945) та двічі 3-го (30.11.1944, 23.01.1945) ступенів і медалями, в тому числі «За відвагу» (02.12.1944).

Примітки ред.

  1. Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Посилання ред.

  • Грубий Тимофій Омелянович. // Сайт «Герои страны» (рос.).