Гришин Сергій Іванович (художник)
Сергій Іванович Гри́шин (7 вересня 1914, Левашово — 7 листопада 1995, Київ) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1960 року.
| Гришин Сергій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
25 серпня (7 вересня) 1914 Левашово, Личадеєвська сільська рада, Ардатовський район (Нижньогородська область), Нижньогородська область | |||
| Смерть | 7 листопада 1995 (81 рік) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР СРСР Україна | |||
| Жанр | портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953) | |||
| Діяльність | графік | |||
| Вчитель | Гуторов Іван Федорович, Манастирський Вітольд Антонович, Любчик Василь Олексійович і Лазеба Семен Іванович | |||
| Працівник | Українська студія хронікально-документальних фільмів | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 25 серпня [7 вересня] 1914 року в селі Левашовому (нині Ардатовський район Нижньогородської області, Росія). Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у 24-му кавалерійському полку 36-ї кавалерійської дивізії, капітан ветеринарної служби[1]. Член ВКП(б) з 1942 року[2].
Протягом 1947—1953 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва в Івана Гутурова, Вітольда Манастирського, Василя Любчика. Дипломна робота — ілюстрації до повісті «Золото» Бориса Полевого (керівник Сергій Лазеба)[2].
Протягом 1953—1954 років працював у видавництвах Львова; у 1954—1965 роках — у видавництвах Києва, малював для київських газет «Робітнича газета» і «Комсомольський прапор», журналу «Піонерія»[2]. З 1965 року працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів[2]; у 1980—1990 роках — в естампному цеху Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва. Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 14/1, квартира № 161. Помер у Києві 7 листопада 1995 року.
Творчість ред.
Працював у галузях книжкової і станкової графіки, майстер класичного акварельного живопису. Серед робіт:
- портрети — «Чоловік» (1949), «Циганка» (1953), «Дружина» (1958), «Дівчина в червоній сукні» (1961);
- пейзажі — «Вуличка в Бахчисараї» (1951), «Руїни старої будівлі» (1953), «Пристань на Дніпрі» (1955), «Осінь. Конча-Заспа» (1957).
Оформив книги для видавництв «Молодь», «Дитвидав»:
- «Напередодні» Ярослава Галана (1954);
- «Хочеш знати про Карпати?» Костя Дрока (1955);
- «Маленька жінка» Кузьми Чорного (1956);
- «Великі справи маленького Микиня» Юлія Ванага (1958);
- «Про барана Асканійця і твій костюмчик» Ігоря Бистрозорова (1960);
- «Кров людська — не водиця» Михайла Стельмаха (1963);
- «Чарівна ткаля» Василя Кучера (1963).
Виконав ліногравюру «Тарас Шевченко в майстерні» (1964). На Українській студії хронікально-документальних фільмів виконав малюнки для діафільмів: «Бурмистр» за Іваном Тургенєвим (1966), «Школа» за Аркадієм Гайдаром (1968) та інші. Працював у прикладній графіці (створював листівки)[2].
Брав участь у республіканських виставках з 1954 року.
Примітки ред.
- ↑ Гришин Сергей Иванович / Память народа. (рос.)
- ↑ а б в г д Художники народов СССР, 1976, с. 198, Т. 3.
Література ред.
- Гришин Сергій Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 121.;
- Гришин, Сергей Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). (рос.);
- В. М. Прядко. Гришин Сергій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.