Григорович Іван Станіславович

український військовик (1985-2016)

Іва́н Станісла́вович Григоро́вич (29 травня 1985(19850529) — 21 липня 2016) — старший солдат Збройних сил України.

Григорович Іван Станіславович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 29 травня 1985(1985-05-29)
с. Кононча Канівського району Черкаської області
Смерть 21 липня 2016(2016-07-21) (31 рік)
м. Мар'їнка Донецької області
(загинув)
Alma Mater Національний авіаційний університет
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Служба ред.

Мешкав у м. Канів. Закінчив у 2012 році Національний авіаційний університет.

Був призваний за мобілізацією.

Воював на посаді старший навідник мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна», в/ч пп В2612.

Обставини загибелі ред.

Взвод І. Григоровича був відведений за «Мінськими угодами», але він зголосився нести службу на передових позиціях та був відряджений до взводно-опорного пункту роти розвідки в районі міста Мар'їнка (Донецька область).

Загинув 21 липня 2016 року близько 20.00 внаслідок осколкового поранення на взводному опорному пункті роти розвідки, відбиваючи напад диверсійно-розвідувальної групи противника. Російські бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. Напад було відбито, але Іван Григорович загинув від осколкового поранення, поранені ще двоє захисників.

Сімейний стан ред.

Залишилися мати й дружина. Похований у рідному селі Кононча Канівського району Черкаської області.

Вшанування пам'яті ред.

В березні 2017 року на фасаді загальноосвітньої школи села Кононча урочисто було відкрито меморіальну дошку випускнику І. Григоровичу[1]

Примітки ред.

  1. Лісова Лідія. «Богун» мріяв стати пілотом // Голос України. — 2017. — № 54. — 24 березня. — С. 7.

Джерела ред.