Григор'єв Костянтин Костянтинович

Костянтин Костянтинович Григор'єв (рос. Константи́н Константи́нович Григо́рьев; 18 лютого 1937, Ленінград, Російська РФСР — 26 лютого 2007, Санкт-Петербург, Росія) — російський радянський актор театру і кіно, сценарист. Заслужений артист Російської Федерації (2002).

Григор'єв Костянтин Костянтинович
Народився	18 лютого 1937(1937-02-18) Ленінград, РРФСР
Помер	26 лютого 2007(2007-02-26) (70 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, сценарист
Роки діяльності	з 1967
IMDb	nm0341929
Нагороди та премії

Біографія

У 1958—1966 роках працював та навчався у школі-студії при Театрі імені Лєнсовєта.

З 1967 року знімався у кіно. У 1981—1983 роках грав у МХАТі.

17 лютого 1984 був побитий в ресторані московського Будинку актора, у нього був проломлений череп, два тижні провів у комі, після чого фактично втратив здатність говорити і зніматися в кіно.

У 1989 році розлучився з дружиною, на початку 1990-х повернувся в Санкт-Петербург. Про останні роки життя мало що відомо.

Фільмографія

• 1967: Війна під дахами — Микита Пінчук
• 1969: Сини йдуть у бій — Микита Пінчук
• 1973: Земля Санникова — очевидець парі
• 1975: Раба любові: капітан Федотов, начальник контррозвідки
• 1977: Трактир на П'ятницькій — бандит «Сірий»
• 1977: Транссибірський експрес — Шнайдер
• 1977: Ходіння по муках — матрос Чугай
• 1978: Сибіріада — геолог-дослідник Гур'єв
• 1979: Антарктична повість — Семенов
• 1979: Шукай вітру...: Павло
• 1980: Не стріляйте в білих лебедів — пасажир
• 1981: Люди на болоті
• 1981: Чорний трикутник — Леонід Борисович Косачівської
• 1982: Острів скарбів: капітан Смоллет
• 1982: Пікова дама — Нарумов
• 1983: Зелений фургон — Начоперот
• 1983: Господиня дитячого будинку — Семен Потапов
• 1983: Шурочка — Назанский
• 1984: Хто сильніший його — Лекарь Буймов
• 1984: Лев Толстой — купець
• 1991: По Таганці ходять танки — Кравченко

Посилання

• Константин Григорьев [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)