Григор'єв Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Григо́р'єв (нар. 23 лютого 1948, Сімферополь, СРСР — пом. 1993, Варшава, Польща) — радянський футболіст, що виступав на позиціях захисника та півзахисника. Відомий насамперед завдяки виступам у складі сімферопольської «Таврії», одеського «Чорноморця», севастопольської «Атлантики» та низки інших клубів. Після завершення активних виступів зайнявся тренерською та функціонерською роботою.

Ф
Володимир Григор'єв
Володимир Григор'єв
Володимир Григор'єв
Особисті дані
Повне ім'я Григор'єв Володимир
Олександрович
Народження 23 лютого 1948(1948-02-23)
  Сімферополь, СРСР
Смерть 1993(1993)
  Варшава, Польща
Зріст 176 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1965—1966 СРСР «Чайка» ? (?)
1967—1972 СРСР «Таврія» 217 (19)
1973 СРСР «Зірка» Т ? (?)
1974—1975 СРСР «Чорноморець» 38 (0)
1976 СРСР «Таврія» 29 (0)
1977—1979 СРСР «Атлантика» 77 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1988—1989 СРСР «Океан»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис ред.

Володимир Григор'єв народився в Сімферополі, де й почав займатися футболом. Згодом тренувався в Бахчисараї[1], виступав у складі севастопольської «Чайки». У 19-річному віці, одночасно з відомими футболістами Анатолієм Аляб'євим, Миколою Тимошенком та Юрієм Зубковим, а також одним із кращих бомбардирів владимирського «Трактора» Володимиром Даниловим, перейшов до лав сімферопольської «Таврії», де доволі швидко став одним з основних футболістів. У 1970 році разом з клубом здобув «срібло» 1-ї зони другої групи класу «А» чемпіонату СРСР. У 1973 році був призваний до радянської армії та продовжив виступи у складі «Зірки», яка де-факто була армійським клубом з Одеси, що тимчасово передислокувася до Тирасполя.

У 1974 році перейшов до лав одеського «Чорноморця», у складі якого одразу ж здобув «бронзу» чемпіонату СРСР. Втім, наступний рік у Одесі був менш успішним — Григор'єв лише зрідка з'являвся на полі і вже наступного року повернувся до «Таврії». Завершував кар'єру в складі севастопольської «Атлантики», де провів три сезони.

Закінчив Кримський педагогічний інститут. Після завершення активних виступів тренував дітей у ДЮСШ Сімферополя та Кримському училищі олімпійського резерву, працював начальником команди у сімферопольській «Таврії». Протягом 19881989 обіймав аналогічну посаду в керченському «Океані», суміщаючи її з обов'язками головного тренера. На початку 90-х займався бізнесом. У 1993 році приїхав у справах до Варшави, де й був застрелений невідомим стрільцем на залізничному вокзалі[1].

Досягнення ред.

Командні трофеї
Індивідуальні відзнаки

Примітки ред.

  1. а б Немировський Г.М. Таврия: моя радость и боль. — Сімферополь : Таврія, 2001. — 177 с. — ISBN ISBN 966-572-230-1. Архівовано з джерела 18 жовтня 2020

Посилання ред.

  • Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 28 червня 2015.
  • Профіль тренера. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
  • Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  • Профіль футболіста (рос.) . «Одесский футбол». Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015.