Грейзенізація
Грейзенізація, Ґрейзенізація — процес високотемпературної метасоматичної зміни гранітних порід при підвищенні активності летких компонентів (флуору, хлору, бору та інш.). Для грейзенізації характерне окварцювання гірських порід.
При грейзенізації постерігається заміна польових шпатів мусковітом з утворенням ґрейзенів.
Грейзен виникає внаслідок того, що гранітне, ріолітове або інше кисле кристалічне гірське тіло (слюдяний сланець, гнейс) трансформується у своїх найвищих частинах високотемпературним магматично-гідротермальним, пневматолітичним метасоматом.[1] Багаті газом рідини, що містять фтор, вольфрам, олово та літій, проникають у канали та щілини та перетворюють присутні там польові шпати на кварц, різні типи слюди та каситерит.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
|
Це незавершена стаття з мінералогії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не має інтервікі-посилань. |
- ↑ Walter Pohl: Mineralische und Energie-Rohstoffe. Eine Einführung zur Entstehung und nachhaltigen Nutzung von Lagerstätten. Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung 2005. ISBN 3-510-65212-6.