Грач Леонід Іванович
Леоні́д Іва́нович Гра́ч (нар. 1 січня 1948, с. Бродецьке, Вінницька область, Українська РСР, СРСР) — український проросійський політик-комуніст, колишній Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та народний депутат України трьох скликань.
| Леонід Іванович Грач | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився |
1 січня 1948 (76 років) с. Бродецьке, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 СРСР Україна Росія | ||||
| Місце проживання | РФ | ||||
| Діяльність | політик | ||||
| Alma mater | Кубанський державний університет | ||||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук | ||||
| Знання мов | російська | ||||
| Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання | ||||
| Титул | Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим | ||||
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] | ||||
| Військове звання |
 Полковник | ||||
| Термін | 1998–2002 | ||||
| Попередник | Гриценко Анатолій Павлович | ||||
| Наступник | Дейч Борис Давидович | ||||
| Партія | КПУ | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Сайт | lgrach.ru | ||||
Після анексії Криму змінив громадянство на російське. З 2014 — член Комуністів Росії.
Освіта ред.
Випускник Кубанського університету (1973—1979, правник) і Вищої партійної школи при ЦК КПУ (1983—1985, політолог). Доктор історичних наук: кандидатська дисертація «Партійне керівництво ідейно-теоретичним загартуванням господарських кадрів 1981-85 (на матеріалах Компартії України)» (1986); докторська дисертація «Методологічні основи ідеологічних наслідків рішень, що приймаються господарськими керівниками» (1991, Вища партійна школа).
Трудова діяльність ред.
1964—1966 — учень Житомирського ПТУ-5.
08.1966-07.1967 — столяр Житомирського педагогічного інституту.
11.1967-11.1969 — служба в армії, Севастополь.
12.1969-04.1970 — секретар комсомольської організації ДПТУ № 6, Дніпро.
05.-06.1970 — секретар комітету комсомолу ДПТУ № 6, Керч.
06.1970-04.1972 — інструктор ідеологічного відділу Керченського міськкому ЛКСМУ.
04.1972-11.1974 — секретар комсомольської організації
11.1974-03.1980 — голова профкому рибопромислового ВО «Керчрибпром».
03.1980-01.1984 — інструктор, заступник завідувача відділу — завідувач сектору, 01.1984-12.1988 — завідувач відділу пропаганди і агітації, 12.1988-10.1990 — секретар, 10.1990-04.1991 — другий секретар, 04.-05.1991 — перший секретар Кримського обкому КПУ.
05.-12.1991 — перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ.
З 05.1992 — голова Союзу комуністів Криму.
09.1993—12.2010 — перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ.
14.05.1998-04.2002 — Голова Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
02.2011-06.2012 — голова Ради Комуністичної партії робітників і селян
2012—2014 — член і голова Комуністичної партії робітників і селян (2012—2013), Комуністичної марксистсько-ленінської партії України (2013—2014).
Член КПРС (до 1991). Член Комуністичної партії Криму (1992—1993) і Комуністичної партії України (1997—2009). Член президії ЦК КПУ (06.1993-02.2008).
Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим Крим 3-х скликань.
Очолював розробку і прийняття проекту Конституції Автономної Республіки Крим (затверджена Верховною Радою України).
Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (01.1999-07.2001).
Член Воєнно-наукового товариства (1996). Дійсний член Міжнародної кадрової академії (1999), Кримської академії наук (2000).
Військове звання — полковник.
Державний службовець 1-го рангу (08.1999)[4].
Автор понад 100 публікацій, зокрема монографії, 7 книг.[джерело?]
Володіє німецькою мовою.
Парламентська діяльність ред.
Обраний Народний депутат України 3-го скликання 03.1998 від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ. Зняв кандидатуру.
Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 від КПУ, № 11 в списку. На час виборів: Голова Верхової Ради Автономної Республіки Крим, член КПУ. Член фракції комуністів (з 05.2002); член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 06.2002).
Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 19 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (з 04.2006); голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 07.2006).
Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від КПУ, № 21 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (11.2007-12.2010); член Комітету з питань правосуддя (з 12.2007).
За інформацією руху «Чесно» протягом 2011 року народний депутат Грач Леонід Іванович був членом Комітету з питань правосуддя. Згідно з даними протоколів засідань, упродовж 2011 року було проведено 17 засідань Комітету. Грач Леонід Іванович був присутній на 12 засіданнях Комітету, тобто на 71 % всіх засідань Комітету проведених у 2011 році.
Родина ред.
Українець. Батько Іван Юхимович (1924—2008 або 2009[5]) — пенсіонер; мати Євгенія Павлівна (1924—1986). Дружина: Валентина Михайлівна (1946) — педагог. Діти: дочка Тетяна (1971) — педагог; син Олексій (1978) — студент.
Нагороди та відзнаки ред.
Україна ред.
- Медаль «За досягнення в науці» (1999, Міжнародна кадрова академія)
- Орден «За розвиток науки та освіти» (05.2000, Міжнародна кадрова академія)
- Медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970)
- Почесна Грамота Президії ВР УРСР (1988)
- Почесна грамота Президії НАН України (1999)
- «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня (03.1999)[6]
- Нагорода «Кришталевий євроглобус» (1999, Європейський міжнародний економічний інститут)
- Заслужений юрист України (03.2000)[7]
- Нагороди Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна»:
- «Кришталевий ріг достатку» (1998),
- «Кришталевий меч» (2000),
- Орден «За трудові досягнення» IV ступеня (04.2001)
- Почесний громадянин міста Керч.
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Указ Президента України від 2 серпня 1999 року № 951/99 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- ↑ Персональний сайт. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 16 березня 1999 року № 253/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
- ↑ Указ Президента України від 22 березня 2000 року № 495/2000 «Про відзначення нагородами України»
Посилання ред.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Грач Леонід Іванович [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] — Чесно
- Грач пожаловался Путину на бандитов в Крыму
- Диспут Грача і Корчинського. «Свободі на Інтері». 5.12.2008 [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.]