Гранчак (значення)

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Гранчак — українське прізвище, наряду з прізвищем «Гранко», імовірно, було запозичене з хорватської мови, в якій є прізвища «Hranko», «Hranča», «Hranče», «Hranac» з відповідними до них іменами «Hranimir», «Hranislav», «Hranivoj», які етимологічно походять від хорвацького слова hraniti (укр. охороняти)[1]. Альтернативне слов'янське походження прізвища від імен «Гран» та «Граня» з додаванням зменьшувального суфіксу «-ак», які, в свою чергу походили від хрещеного імені «Євграф». Тобто, сприймалось «Гранчак» як «син Гранка»[2]

Носії прізвища ред.

В побуті ред.

  • Гранчак — склянка з ограненими ребрами.

Примітки ред.

  1. Павло Чучка. Слов’янські особові імена українців. books.google.com.ua. ДВНЗ Ужгородський національний університет. ISBN 978--617-596-041-7. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
  2. Происхождение фамилии Гранчак. ufolog.ru (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 травня 2016.