Грандковський Микола Карлович
Мико́ла Ка́рлович Грандко́вський (рос. Никола́й Ка́рлович Грандко́вский; нар. 11 [23] лютого 1864, Саратов — пом. 5 [18] травня 1907, Пенза) — російський жанровий маляр, поляк за походженням, з волинського шляхетського роду Гронтковських. Педагог, експонент Товариства пересувних художніх виставок.
| Микола Карлович Грандковський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Николай Карлович Грандковский | ||||
 | ||||
| При народженні | Николай Карлович Грандковский | |||
| Народження |
11 (23) лютого 1864 Саратов, Саратовська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 5 (18) травня 1907 (43 роки) | |||
| Пенза, Пензенська губернія, Російська імперія | ||||
| Країна | Російська імперія | |||
| Жанр | жанрове малярство | |||
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роботи в колекції | Ульяновський обласний художній музей і Іркутський обласний художній музей | |||
| Нагороди |
медалі Императорской Академии художеств:
| |||
|
| ||||
 Грандковський Микола Карлович у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився в Саратові. Син колежського секретаря Карла Михайловича Грондковського (*1831 — †17 липня 1883, Саратов) та Катерини Павлівни Ільїной (*1835 — †1873). Початкову художню освіту здобув у саратівських художників Д. Н. Россова та М. І. Доливо-Добровольского, за рекомендацією яких в 1880 році вступив до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Навчався за кошти рідного міста. За час навчання отримав дві Малі і дві Великі срібні медалі Імператорської Академії мистецтв «За успіх у малюванні».
Після закінчення училища в 1889 році жив в Москві. З 1891 року — експонент Товариства пересувних художніх виставок, з 1892 — член Московського товариства любителів мистецтв. У 1894 році нагороджений першою премією Московського товариства любителів мистецтв за «Портрет письменника Н. Н. Златовратського», в 1895 другою премією за картину «Купатися».
На запрошення Костянтина Савицького, котрий очолив новостворену побудовану Пензенську картинну галерею і Пензенське художнє училище імені К. А. Савицького, Микола Грандковський в 1897 році покидає Москву і переїжджає до Пензи, де в числі інших московських художників Костянтина Клодта, Петра Коровіна і Миколи Жукова, стає викладачем училища і Пензенської духовної семінарії.
Помер маляр від тифу. У 1907 році в Пензі відбулася персональна посмертна виставка творів Миколи Грандковського. М. К. Грандковський був одружений з Вірою Павлівною, родина мала сина Миколу та дочок Софію і Таісію. В період 1913—1914 рр. вдова проживала із дітьми в Притулку для вдів і сиріт російських художників імені П. М. Третьякова (м. Москва, Лаврушинський пров., 3/8).
Галерея ред.
-
«Портрет Миколи Миколайовича Златовратського», (1894), холст, масло — Вольський краєзнавчий музей -
«Возы с сеном», (1899), полотно, олія — Донецький обласний художній музей -
«Портрет Костянтина Аполлоновича Савицького», (1902), полотно, олія — Державна Третьяковська галерея -
«На базаре», (раніше 1907), полотно, олія — Ульянівський обласний художній музей -
«Портрет старика», (раніше 1907), полотно, олія — Іркутський обласний художній музей ім. В. П. Сукачова -
«Диковинка», (раніше 1907), полотно, олія — приватне зібрання.
Посилання ред.
- Картины Грандковского на аукционах Sotheby's и Christie's (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.