Владислав Володимирович Гончарук
Народився 20 жовтня 1941(1941-10-20) (82 роки)
Ташкент, СРСР
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Діяльність хімік
Alma mater Київський університет
Галузь хімія
Заклад Інститут фізичної хімії АН УРСР,
Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України
Вчене звання професор, академік НАН України
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Членство НАН України
Відомий завдяки: унікальні розробки очищення води
новий метод біотестування вод
Нагороди

Гончарук Владислав Володимирович (нар. 20 жовтня 1941, Ташкент) — український учений у галузі хімії, фізики, біології і технології води, фізичної хімії, хімічної кінетики та каталізу, колоїдної хімії.

Академік Національної академії наук України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).

Біографія ред.

Після закінчення Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1965) працював в Інституті фізичної хімії АН УРСР1966 р.), а з 1971 р. — в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту (1988).

З 1998 року — академік-секретар і член Президії НАН України.

Створив і розвинув новий напрям у галузі хімії і технології водоочищення — каталітичне і фотокаталітичне знешкодження токсичних домішок у природних та стічних водах. Наукові приорітети — розв'язання проблем водно-екологічного напряму. Розробив і запропонував концепцію поліпшення питного водопостачання населення України. Під час виконання Державної науково-технічної програми «Питна вода», керівником якої він є, було одержано важливі результати для створення нових підходів удосконалення питного водопостачання різних регіонів України, технології очищення природних і стічних вод.

Під його керівництвом розроблено технології та нові конструкції обладнання для водоочищення, водопідготування і знезараження питної води, наприклад, установки колективного та індивідуального користування для одержання високоякісної питної води, озонатори, хлоратори, іонатори. Ними вже користуються в різних місцях України, зокрема у Харкові, Миколаєві, Херсоні, Києві тощо.

  У жодній країні немає державних стандартів, які б визначали якість води за параметрами, розробленими в Україні. Не хочу здатися пишномовним, але це справді революційний підхід.  

— В.В.Гончарук, газета «Дзеркало тижня. Україна» №31, 27 серпня 2010

Брав активну участь у ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, очолював оперативну групу при Президії НАН України з дезактивації та був начальником штабу НАН України у м. Чорнобиль. За розроблення технологій з питань дезактивації техніки, ґрунту, живих істот тощо (захищених 12 авторськими свідоцтвами) його нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Автор понад 350 статей, 5 монографій, володар 40 патентів та авторських свідоцтв на винаходи.

Член Координаційної ради з охорони навколишнього середовища при Міністерстві освіти і науки України, головний редактор журналу «Химия и технология воды»[1], член редколегій журналів «Вісник НАН України», «Доповіді НАН України», «Теоретическая и экспериментальная химия», «Украинский химический журнал», «Химия в интересах устойчивого развития».

Член Координаційної ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки (секція Охорона навколишнього середовища)[2]

Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки[3]

У 2020 році був одним з п'яти кандидатів на посаду Президента НАН України, проте програв, набравши 3 голоси із 634[4][5].

Наукова діяльність ред.

Гончарук Владислав Володимирович опублікував понад 450 наукових праць, він є членом багатьох міжнародних наукових центрів. Серед основних напрямків діяльності Інституту колоїдної хімії і хімії води імені А. В. Думанського, керівником якого, в 1988 році було обрано В. В. Гончарука — негайне впровадження комплексу економічних, юридичних та науково-технічних заходів для захисту водного басейну; приорітетне використання артезіанських вод виключно для пиття; підвищення ефективності існуючих технологій водопідготовки, розроблення й впровадження принципово нових технологій на основі новітніх досягнень науки і техніки; створення ефективних водоочисних агрегатів індивідуального та групового призначення, систем і апаратів очищення води для сільського населення. Як зазначає у своїй книжці Вчені України: 100 виднаних імен [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.] історик Ігор Шаров, понад 20 років в інституті під керівництвом В. В. Гончарука розробляються наукові основи передбачення каталітичної дії гомогенних і гетерогенних каталізаторів (паро- та рідиннофазних) стосовно процесів кислотно-лужного та окислювально-відновлювального типу, а також добору каталізаторів для очищення промислових стічних вод від шкідлиіих органічних та неорганічних домішок. Розгортаються дослідження в галузі каталітичного, фото- та електрокаталітичного окислення органічних та неорганічних домішок у воді.

В. В. Гончарук знаходить час для вивчення історії розвитку хімічних наук у НАН України. В одній з його публікцій читаємо: «З великим задоволенням хочу зазначити, що саме в Україні у 30-х роках зародився принципово новий напрям у світовій науці — хімія і технологія води, фундатором якої був видатний хімік академік Л. А. Кульський. Адже нині світ реально усвідомив виняткову важливість для збереження людської цивілізації розв'язання проблеми якості води. Характерною рисою сьогодення є широка інтеграція хімічних досліджень із суміжними науками: медициною, фармакологією, фізикою, математикою, біологією, аграрними науками, матеріаознавством. Я впевнений, що нові, яскраві результати такої інтеграції не забаряться», — цитату взято з книжки Вчені України: 100 виднаних імен [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.].

Антинаукові погляди ред.

У 2020 році був оголошений конкурс на посаду президента Національної академії Наук України, де Гончарук був одним з п'яти претендентів[6][7].

У вересні Гончарук дав велике інтерв'ю[8] виданню «Граніт науки» (зареєстроване у Латвії, пише про українську науку російською[9]), у якому озвучив свої погляди, зокрема[10][11][9]:

Інтерв'ю викликало обурення у наукової громадськості та науковців НАН України, які написали відкрите звернення, у якому охарактеризували висловлювання Гончарука як антинаукові та псевдонаукові[12][13].

В інтерв'ю програмі «Вікна-новини» телеканалу СТБ науковець також заперечив існування голодомору та висловив бажання розвитку української науки за радянським, а не американським сценарієм[11].

Стан у НАН України ред.

Академік НАН України за спеціальністю: хімія, дата обрання: 04.12.1997

  • Академік-секретар Відділення хімії
  • Член Президії НАН України
  • Директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського
  • Генеральний директор Міжнародного центру дослідження води Організації Чорноморського економічного співробітництва
  • Генеральний директор Українського сателітного центру Інституту рідких та розсіяних елементів при ЮНЕСКО на базі ІКХХВ ім. А. В. Думанського
  • Керівник науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт:
    • Розробка фундаментальних основ технології окисної каталітичної очистки стічних вод від органічних екотоксикантів
    • Розвиток фундаментальних основ розробки нових нано-фотокаталізаторів та вивчення впливу кластерно-структурних особливостей середовища в процесах очищення води

Вибрані публікації ред.

  • Знесолена вода і життєдіяльність організмів / В. Гончарук, В. Архипчук // Вісник НАН України. — 2002. — N 9. — С. 45-48. — Бібліогр.: 16 назв.
  • Комплексна оцінка якості фасованих вод / В. Гончарук, В. Архипчук, Г. Терлецька, Г. Корчак // Вісник НАН України. — 2005. — N 3. — С. 47-58. — Бібліогр.: 11 назв.
  • Мікроміцети в питній воді (Дослідження нового компонента гідробіоценозів і оцінювання його небезпечності для здоров'я населення України) / В. Гончарук, О. Савлук, М. Саприкіна, Руденко А., Е. Коваль // Вісник НАН України. — 2007. — N 12. — С. 47-58. — Бібліогр.: 15 назв.

Вибрані патенти ред.

  • Спосіб визначення структурного стану води. Винахід стосується дослідженню структурного стану рідких середовищ, зокрема — визначення гігантських гетерофазних кластерів води (ГГКВ), і може бути використаний для визначення істинності рідких ліків у фармакологічній промисловості, рідких водомістких продуктів (мінеральних столових вод, безалкогольних та алкогольних напоїв) в харчовій промисловості, а також для аналізу полегшеної за дейтерієм води в енергетиці
  • Пристрій для визначення фальсифікату рідких продуктів. Винахід стосується галузі дослідження речовин за допомогою оптичних засобів і може бути використаний у розрізненні істинного розчину та його фальсифікату
  • Спосіб діагностики стану організму людини і спосіб підготовки препарату рідини для його здійснення
  • Фосфатований кристалічний оксид алюмінії і спосіб його отримання. Винахід стосується хімічного матеріалознавства, зокрема — отриманню фосфатованого кристалічного оксиду алюмінію багатофункціонального призначення
  • Спосіб отримання питної води. Винахід стосується обробки води, промислових і побутових стічних вод, зокрема до багатостадійної обробки води, і може бути застосований для підготовки питної води шляхом очищення природних, поверхневих і підземних вод
  • Пристрій для очищення води. Винахід стосується обробки води, зокрема, винахід пропонує пристрій для очищення води методом флотації, і який можна застосовувати для очищення від поверхнево-активних речовин (ПАР), природних, а також вод підприємств хімічної, харчової, текстильної та ін.
  • Установка для очищення води озоном. Винахід належить до сфери обробки води, зокрема, до установок для очищення води з використанням процесів сорбції та окислення, і може бути застосованим для додаткового очищення води, що використовується для пиття і приготування їжі

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України: Науково-технічний журнал «Химия и технология воды». Архів оригіналу за 19 листопада 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  2. Кабінет Міністрів України Постанова № 609 від 01.09.1994 «Про координаційні ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та їх персональний склад»
  3. Президент України Указ № 314/2006 від 19.04.2006 «Питання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки». Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 16 лютого 2014. 
  4. Головну наукову інтригу розкрито. Національну академію наук очолив Анатолій Загородній. LIGA (укр.). 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020. 
  5. Національна академія наук обрала нового президента. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020. 
  6. Наступник Патона. Хто може очолити НАН України?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020. 
  7. Бабак: на посаду президента Національної академії наук є 5 кандидатур. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020. 
  8. «Меня поражает тупоумие стандартной классической науки». Академик Гончарук, кандидат в президенты НАН. Granite of science (ru-RU). Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020. 
  9. а б Фея, Олег. Підточений граніт науки. Український тиждень. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. 
  10. На посаду президента НАНУ претендує академік Владислав Гончарук. Він вважає, що людей дресирують дельфіни (це не жарт, він справді так вважає). babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020. 
  11. а б Кандидат на посаду президента Національної академії Наук втрапив у гучний скандал (ВІДЕО) |Відео новини України (ua-UK). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020. 
  12. Звернення науковців Відділення фізики і астрономії НАН України до науковців Академії та наукової громадськості> NASU > News. www.nas.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 1 жовтня 2020. 
  13. Претендент на голову Національної академії наук думає, що Землі 15 000 років – реакція НАН. LIGA (укр.). 18 вересня 2020. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020. 
  14. Президент України Указ № 1480/2003 від 23.12.2003 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2003 року». Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 16 лютого 2014. 
  15. Президент України Указ № 327/2006 від 21.04.2006 «Про відзначення державними нагородами України учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 16 лютого 2014. 
  16. Президент України Указ № 1312/98 від 26.11.1998 «Про відзначення нагородами України працівників Національної академії наук України»
  17. Кабінет Міністрів України Розпорядження № 284-р від 29.04.2013 «Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій». Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 16 лютого 2014. 

Джерела ред.

Література ред.

  • Владислав Володимирович Гончарук: [вчений в галузі хімії, фізики, біології] / НАН України, Ін-т колоїд. хімії та хімії води ім. А. В. Думанського ; [уклад.: Г. С. Мацибура, В. О. Рябушко ; вступ. ст.: В. Г. Сафронова, А. О. Кавіцька]. — 2-ге вид., перероб. і допов. — Київ: Академперіодика, 2016. — 185, [2] с., [31] арк. іл. — (Біобібліографія вчених України). — Частина тексту парал. укр., рос., англ. — ISBN 978-966-360-318-6

Посилання ред.