Вікіпедія

Голод у Башкортостані 1921—1922

Голод у Башкортостані в 1921—1922 рр. — масовий голод під час громадянської війни в Росії на території сучасного Башкортостану.[1].

Діти, що голодують. Уфа, 1921 рік.

У Башкортостані голод почався в лютому 1921 року і охопив значну частку населення — 2—2,5 мільйони душ. У роки голоду населення Башкортостану скоротилося на 650 тисяч осіб або на 22 %. Такого масового голоду в історії краю ніколи не було,[2] тому в народі він відомий як «Великий голод» (башк. Ҙур аслыҡ).

Причини ред.

Безпосередньо територією Башкортостану довгий час проходив фронт Громадянської війни, з обох сторін відзначалися масові випадки мародерства, грабежів та інших злочинів проти мирного населення. Приміром, за підрахунками урядової комісії тільки в трьох кантонах (Там'ян-Катайському, Бурзян-Тангауровському і Кипчак-Джитировському) потерпілими виявилися 100 тисяч дворів, було знищено 5377 господарств, дощенту зруйновано 2826 жител, 50 тисяч осіб взагалі не мали хліба.[3] Більшість худоби або було реквізовано в роки війни, або вона загинула від нестачі кормів у посушливому 1920 році. Націоналізація лісів у 1918 році позбавила можливості займатися і традиційними кустарними лісовими промислами. Було зруйновано продуктивні сили сільського господарства.[4]

У 1918—1920 рр. відбувалася продрозкладка, що супроводилася безчинствами продзагонів, викачавши з Башкортостану по суті всі продовольчі ресурси, особливо з районів із переважним проживанням башкирського населення, оголошеного «контрреволюційним».[5] Влітку 1920 року до влади у Башкирській АРСР прийшли некомпетентні у місцевих питаннях люди з інших околиць країни, які вирішили провести продрозкладку за всяку ціну, забирали весь урожай і навіть насіння. До початку лютого 1921 року на території Уфимської губернії було реквізовано 13 млн пудів зерна і фуражу, 12 тис. пудів вершкового масла 12 млн шт. яєць; на території «Малої Башкирії» — 2,2 млн пудів зерна, 6,2 тис. пудів вершкового масла, 39 тис. голів великої і 82 тис. голів дрібної рогатої худоби, 2,2 тис. пудів меду.[6]

Придушення селянського повстанського руху 1918—1921 рр. (у тому числі Бурзян-Тангауровського, Бураєвського і Вилкового повстань) супроводжувалося широкомасштабним терором, грабежами, конфіскаціями майна, вилученням продовольства у башкирського населення.[7]

1921 року у Поволжі трапилася посуха, середня врожайність зернових культур скоротилася до 2,1 пуда з десятини. Попри це в 1921 році з Уфимської губернії було вивезено залізницею 685,3 тисяч пудів хліба, а в 1922 році — понад 1,5 мільйона пудів і приблизно стільки ж водним шляхом.[8]

За словами І. Г. Акманова, причинами масового голоду є

«…розруха, викликана Першою світовою та громадянською війнами, антинародна продовольча політика нової влади, що відібрала останні запаси продуктів харчування у населення в рахунок продрозкладки і продподатку, а також націоналізація природних ресурсів. Недорід 1920 р. і стихійне лихо — посуха (неврожай трав і хлібів) у 1921 році — це не головні причини голоду. Без сумніву, голод у 1921—1922 рр. носив характер спеціально організованого голодомору.»

— Акманов І. Г. Демографія башкирів початку ХХ сторіччя // Ватандаш. — ISSN 1683-3554.

Точка зору радянського уряду ред.

Вожді та ідеологи партії більшовиків (такі як Троцький Л. Д. (Бронштейн Лейб Давидович), Радек К. Б. (Собельсон Карл Бернгардович), Ярославський О. М. (Губельман Міней Ізраїлевич)) написали в 1921 році ряд невеликих публіцистичних брошур і статей, присвячених як проблемі голоду, так і боротьбі з ним.

Масштаби голоду ред.

«Башкирське населення переживає такі муки голоду, перед якими бліднуть всі жахи Поволжя...»

Василевський Л. М. «Моторошний літопис голоду»

У Башкортостані голод почався в лютому 1921 року і охопив значне населення — 2—2,5 мільйона чоловік. Найбільше постраждали жителі гірсько-лісових і гірсько-степових регіонів, які займалися переважно скотарством і лісовими промислами.[9]

Для населення найкращим хлібом став «зелений» — з лободи та інших трав, гіршим — з домішкою кори дерев. Харчувалися собаками, кішками, щурами, воронами, жабами та іншими тваринами, викопували із землі залишки торішньої мерзлої картоплі, коріння.

У червні 1921 року у Бірському повіті та Усерганському кантоні спалахнули голодні бунти, було вбито місцевих чиновників і комуністів.[10].

У деяких кантонах були зафіксовані випадки людоїдства. Поширилися епідемії висипного тифу та інших хвороб.

Допомога голодуючим ред.

Дії радянського уряду ред.

19 квітня 1921 про ситуацію з продовольством в республіці наркому у справах національностей І. В. Сталіну в особистій розмові повідомив нарком з військових справ Ради народних комісарів Башкирської АРСР Муса Лутович Муртазін, однак жодної допомоги надано не було.

22 травня 1921 голова Башкирського центрального виконавчого комітету Ш. А. Худайбердін відправив телеграму в Наркомпрод РРФСР, Наркомнац і ЦК РКП (б), де говорилося про те що в республіці від голоду триває «систематичне вимирання населення», голодуючих налічується більше ніж 200 тисяч людей та про необхідність на 3 місяці приблизно 200 тисяч пудів хліба. Але і це прохання центральна влада не взяла до уваги.

2 червня 1921 представник Наркомнацу при Башкирській АРСР Шаріф Ахметзянович Манатов повідомив В. І. Леніну про безвихідне становище населення республіки і про необхідність термінової допомоги продовольством, проте Центр знову не поспішав надавати допомогу голодуючому населенню краю.[11].

22 червня 1921 при Московському товаристві сільського господарства було створено громадський Комітет боротьби з голодом (Всероспомгол). Але рішенням ВЦВК від 27 серпня 1921 комітет було розпущено, а його членів заарештовано.

18 липня 1921 при ВЦВК утворено Центральну комісію допомоги голодуючим (ЦК Помгол), а в серпні — Башпомгол і Уфимський Губпомгол. Також було створено волосні, кантональні та сільські комісії допомоги голодуючим. ЦК Помгол прикріпила Башкортостан до благополучних за врожаєм Акмолинської, Єкатеринбурзької, Курської, Петроградської, Семипалатинської, Смоленської і Тюменської губерній.

Рада Народних Комісарів Башкирської АРСР заборонила вивіз продовольства з республіки. Влаштовувалися суботники на допомогу потерпілим від голоду, однак пожертви були незначні: за неповними даними в 1921—1922 роках було зібрано 720 тисяч пудів хліба, 89 тисяч пудів м'яса, понад 200 тисяч пудів овочів тощо. Половина зібраного в 1921 році продподатку — 79 483 пудів різного продовольства — спрямовувалася на допомогу голодним.[12].

У жовтні—вересні 1921 року проводився Всеросійський тиждень допомоги голодуючим. Наркомнац звернувся до громадян Радянської Росії із закликом допомогти населенню, що голодує. У вересні 1921 року в край надійшло 120 тисяч пудів насіннєвого жита з різних губерній. Також були й інші пожертви, але всього цього було недостатньо для подолання лиха.

У квітні 1922 року РНК БАССР прийняв постанову «Про людоїдство», спрямовану на захист населення, особливо дітей, від посягань людей, які на ґрунті голоду стали психічно ненормальними, а також для припинення торгівлі людським м'ясом.

Було налагоджено боротьбу за ліквідацію дитячої безпритульності, в 1922 році діяло 210 дитячих будинків.

У 1921—1922 роках центральна влада виділила для селян Башкортостану як позику понад 6 мільйонів пудів насіння, що виявилося вирішальним для проведення осінньої сівби 1921 року й весняної сівби 1922 року. Повернення позики було перенесено на 1923—1924 роки.

Уряд упорядив їдальні, в яких у грудні 1921 року харчувалися 83 500 дітей, у березні 1922 року — 221 200, в червні 1922 року — понад 400 600 дітей. Також багато тих, хто голодував, отримували продовольчі пайки.[6]

Допомога від Американської адміністрації допомоги ред.

Велику допомогу голодуючому населенню краю надала Американська адміністрація допомоги (АРА). У листопаді 1921 року в Уфі відкрилося окружне відділення «Уфа-Урал» під керівництвом В. Белла, що діяло у Башкирській республіці, Уфимській губернії, частині Єкатеринбурзької губернії, Оренбурзькій і Челябінській губерніях спільно з комісіями допомоги голодуючим, органами охорони здоров'я і соціального забезпечення.[13].

Восени 1921 АРА відкрила перші їдальні, а опісля — притулки для сиріт. Також було налагоджено доставку продовольства, медикаментів, одягу та взуття. До січня 1922 1 року діяло 482 їдальні на 53 тисячі дітей, а до 1 вересня того ж року — 3256 пунктів харчування на 547 тисяч душ.

У жовтні 1922 місія Американської адміністрації допомоги відбула з Уфи, її допомога продовжувала надходити в республіку до травня 1923 року. У квітні—травні 1923 року у Башкирській АРСР працювало 465 їдалень АРА, в яких харчувалося 118 478 осіб.[14].

Допомога з інших країн ред.

У Башкортостані діяли також благодійні організації з Китаю та Ірану.

За 1921—1922 роки у Башкирську республіку і Уфимську губернію з-за кордону було завезено 1 817 000 пудів різних харчів, понад 1 мільйон банок консервованого молока, одяг і взуття.[9]

Наслідки голоду ред.

У роки голоду населення Башкортостану скоротилося на 650 тисяч осіб або на 22 %.[15] Чисельність башкирів і татар зменшилася на 29 %, а росіян — на 16 %. Значно побільшало дітей-сиріт. Поширилися епідемії.

У 1921—1922 роках зникло 82,9 тисячі селянських господарств, кількість робочих коней скоротилася на 53 %, великої рогатої худоби — на 37,7 %, овець — на 59,5 %. Посівні площі зменшилися на 917 300 десятин (на 51,6 %)[16].

Голод підірвав продуктивні сили сільського господарства, на відновлення яких знадобилися довгі роки. У цих тяжких умовах у Башкирській АРСР пізніше, ніж в інших регіонах почалося відновлення народного господарства і до початку масової колективізації його не було завершено.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Уфимська губернія («Мала Башкирія»), з 1922 року — «Велика Башкирія».
  2. ↑ За півстоліття до нього тільки під час голоду в Російській імперії 1891—1892 років відбувався спад населення на 0,5 %, в інші роки спостерігалося лише зниження приросту населення.
  3. ↑ Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, моваа и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 234. — ISBN 978-5-7501-1199-2.
  4. ↑ Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, моваа и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 230. — ISBN 978-5-7501-1199-2.
  5. ↑ История Башкортостана (1917—1990): Учебник/ Под общ. ред. Р. З. Янгузина. — Уфа, 1997. — С. 89. — ISBN 5-7477-0179-7.
  6. ↑ а б Давлетшин Р. А. Голод.// Стаття в Башкирской энциклопедии [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.](башк.)
  7. ↑ Акманов Ирек Гайсеевич. Демография башкир начала ХХ века // Ватандаш. — ISSN 1683-3554.
  8. ↑ Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 1996. — 672 с. — ISBN 5-88185-001-7.
  9. ↑ а б Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 237. — ISBN 5-88185-001-7.
  10. ↑ Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, моваа и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 231. — ISBN 978-5-7501-1199-2.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 18 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, моваа и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 232. — ISBN 978-5-7501-1199-2.
  13. ↑ Давлетшин Р. А., Усманов Н. В. Американская администрация помощи.// Стаття в Башкирской энциклопедии [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.](башк.)
  14. ↑ Давлетшин Р. А. Голод 1921—1922 гг. // История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, моваа и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 234. — ISBN 978-5-7501-1199-2.
  15. ↑ Кульшарипов М. М. История Башкортостана: ХХ в. Учебник для 9 кл. — Уфа : Китап, 2005. — 248 с. — ISBN 5-295-03552-2.
  16. ↑ Коган А. Н. Антисоветские действия Американской администрации помощи (АРА) в Советской России в 1921—1922 г. // Исторические записки. М., 1949. — Т. 29. — С.21—37.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голод_у_Башкортостані_1921—1922&oldid=40967196