Головний пристрій (англ. Head unit) — центральна складова частина системи автозвуку або системи домашнього кінотеатру, яка забезпечує єдиний апаратний інтерфейс для різних компонентів електронної системи.

Польський лампово-транзисторний автоприймач Мікі

В автомобілях ред.

Термін «головний пристрій» був уведений у лексикон автомобілістів фахівцями, які професійно займаються автомобільним звуком. Термін введений з метою виведення з ужитку слова «автомагнітола», яка є комбінацією зі звичайного радіоприймача і магнітофона.[1]

У автомобілі головний пристрій зазвичай розташовується в центрі приладової панелі.

Часто головні пристрої є метою крадіжок, тому вони також інтегровані в систему сигналізації автомобіля.

Головні пристрої дають користувачеві можливість контролювати розважальну функціональність автомобіля — радіоприймач (AM/FM, супутник), програвання аудіо (CD, DVD, MP3) і відео (з носіїв або через ТВ-тюнер), Bluetooth-з'єднання, GPS-навігацію, кардрідер.

Багато виробників у нових моделях передбачають контроль за допомогою головного пристрою і за іншими системами автомобіля: освітленням, вентиляцією, рівнем палива і масла, термометром, вивід на екран одометра і сигналів попереджень — фактично перетворюючи головний пристрій у додаткову приладову панель.

Багато сучасних головних пристроїв оснащені чутливими до доторку екранами для зручності використання. Стандартними розмірами для головних пристроїв у Європі, Південній Америці, Австралії та Нової Зеландії є Single DIN ISO 7736 (178x53 мм), в Японії, Великій Британії та Північній Америці Double DIN (178x106 мм).

Найчастіше для з'єднання головного пристрою з електричною системою автомобіля використовують 8-контактний роз'єм ISO 10487.

Примітки ред.

  1. Штатний головний пристрій для автомобіля. Корисні поради автомобілістам. 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.

Посилання ред.