Годзе

Годзе (яп. 瞽女, букв. «сліпі жінки»^[1]) — групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії^[2].

Вважається, що годзе з'явилися в Японії на початку Нового часу (в кінці періоду Муроматі)^[2]^[3] і були досить численними до середини XX століття, принаймні в регіоні Хокуріку префектури Ніїґата. Традиційними музичними інструментами годзе були сямісен і кокю, вони не тільки грали на них, а й виконували пісні; їх мистецтво було суто вуличним (кадодзуке), а самі вони мандрували різними областями держави. Годзе не мали спеціалізованих шкіл, зазвичай в однієї наставниці навчалося кілька учениць^[4]. За деякими даними, годзе могли надавати і сексуальні послуги^[5], однак нині в їхніх громадах це заборонено^[6].

Феномен годзе став сходити нанівець приблизно від 1955 року, але в селах Ніїґати деяка їх кількість зберігається досі. 1970 року пісні й музику годзе включено в список нематеріальної культурної спадщини Японії^[7].

Див. також ред.

Біва-хосі, мандрівні виконавці, що грали на біві.

Примітка ред.

↑ 川嶋將生「女盲目」『日本歴史大事典』第1巻、小学館、2000年、стор. 567
↑ ^а ^б 吉川（1990）стор. 44
↑ 吉川（1990）стор. 40
↑ 「瞽女唄」『音の日本史』（1999）стор. 18
↑ 明田鉄男『日本花街史』雄山閣出版、1990年、стор. 515。
↑ 東雅夫編『幻想文学講義』国書刊行会、2012年、стор. 115。
↑ 小林ハル、瞽女唄伝承者として無形文化財に指定される. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.

Література ред.

Fritsch, Ingrid. «Blind Female Musicians on the Road: The Social Organization of ‘Goze’ in Japan», Chime Journal, 5 (Spring) 1992: стор. 58-64.
吉川英史「語りもの」山川直治編集『日本音楽の流れ』音楽之友社、1990年7月。ISBN 4-276-23439-0
山川出版社マルチメディア研究会監修「瞽女唄」『音の日本史』山川出版社、1999年3月。ISBN 4-634-98690-6

[kawasima-1] 川嶋將生「女盲目」『日本歴史大事典』第1巻、小学館、2000年、стор. 567

[kikkawa44-2] а ^б 吉川（1990）стор. 44

[3] 吉川（1990）стор. 40

[oto-4] 「瞽女唄」『音の日本史』（1999）стор. 18

[5] 明田鉄男『日本花街史』雄山閣出版、1990年、стор. 515。

[6] 東雅夫編『幻想文学講義』国書刊行会、2012年、стор. 115。

[7] 小林ハル、瞽女唄伝承者として無形文化財に指定される. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]