Гнома
Гнома (грец. γνώμη) — короткий образний вислів, сентенція, здебільшого філософського, повчального змісту, викладений у віршах або ритмічній прозі.
Гноми поширені, головним чином, у літературі Сходу (давньоєврейській, індійській, китайській, арабській, перській).
Були дуже популярні у Стародавній Греції, особливо в елегічній поезії, у формі дивіршів або гекзаметрів. Донині збереглись та органічно вжились у низку європейських мов гноми так званих «Семи мудреців».
У літературі Стародавнього Риму до гном можна віднести висловлювання Публія Сіра.[1]
«Велетень лише спроможний на створення влучної гноми,
мудрість якої цілком розуміють безграмотні гноми.»[2]
(Володимир Книр)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2009.
- ↑ Только гиганту по силе создание подлинной гномы. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
Література ред.
- R. P. Roberts, P. S. Baker: Gnomic Poetry. In: Roland Greene, Stephen Cushman et al. (Ed.): The Princeton Encyclopedia of Poetry and Poetics. 4. Auflage. Princeton University Press, Princeton 2012, ISBN 978-0-691-13334-8, p. 547
- Гнома // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 124. — 634 с.
- Гнома // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 231.