Глинна
Гли́нна — село в Україні. у Козівській селищній громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій було підпорядковане село Золочівка.
| село Глинна | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Козівська селищна громада |
| Облікова картка | Глинна |
| Основні дані | |
| Засноване | 1502 |
| Населення | 603 |
| Територія | 0.380 км² |
| Густота населення | 1586.84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47611 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′20″ пн. ш. 25°10′50″ сх. д. / 49.58889° пн. ш. 25.18056° сх. д.Координати: 49°35′20″ пн. ш. 25°10′50″ сх. д. / 49.58889° пн. ш. 25.18056° сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Найближча залізнична станція | Зборів |
| Відстань до залізничної станції |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
| Карта | |
  Глинна | |
 Глинна | |
| Мапа | |
| |
|
| |
До села приєднано хутір Окопи.
Населення — 585 осіб (2003).
Історія ред.
Перша писемна згадка — 1502.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[1].
Діяло товариство «Просвіта» (від 1924).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3]
Населення ред.
Населення села в минулому[4]:
| Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Польських колоністів |
Євреїв |
|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1071 | 919 | 74 | 0 | 78 |
| 1939 | ▲ 1440 | ▲ 1230 | ▼ 35 | 150 | ▼ 25 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки ред.
Є стара церква архістратига Михаїла (1856) та нова церква святого архістратига Михаїла (1994), «фігура» на честь скасування панщини.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).
Могила борцям за волю України. Могили австрійських воїнів (1917) та могила німецьких воїнів часів Другої світової війни.
Скульптура святого Іоана Непомука ред.
Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами. Встановлена ХІХ ст. на вулиці Загороди, біля дерев’яної церкви (пам'ятка монументального мистецтва).
Скульптура — 0,9 м, постамент — 0,7х0,4х0,35 м, площа — 0,0003 га.[5]
Соціальна сфера ред.
Діють гімназія І-ІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- співачка Н. Велеховська,
- різьбяр М. Дудар
- військовий Володимир Баб'як
Примітки ред.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- ↑ Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 01.09.2015 р. № 100-од
Література ред.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання ред.
- Glinna Zborowska [Архівовано 24 липня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |