Гладков Андрій Валерійович

Гладков Андрій Валерійович;
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	14 січня 1976; Баштанка
Смерть	29 серпня 2014 (38 років); Новокатеринівка, Старобешівський район
Поховання	Кушугумський цвинтар
Alma Mater	Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки

Андрі́й Вале́рійович Гладко́в — підполковник (посмертно) Збройних сил України. Учасник російсько-української війни^[1].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гладков.

Короткий життєпис ред.

Народився 1976 року в місті Баштанка (Миколаївська область). Закінчив Баштанську ЗОШ № 2. 1998 року закінчив навчання в Київському інституті управління та зв'язку. Розподілений до 164-ї радіотехнічної бригади (Харків), звідки направлений для подальшого проходження військової служби в Запорізький радіотехнічний батальйон. Одружився; виховували дітей.

Офіцер відділу підготовки управління радіотехнічних військ, оперативне командування «Південь». Брав участь в охороні південних повітряних рубежів в часі анексії Криму. В зоні бойових дій керував безпілотниками.

29 серпня 2014 року загинув під час виходу з оточення поблизу Іловайська у селі Многопілля — перебував в УАЗі полковника Бориса Кифоренка, у яку вояки проросійських сил поцілили із гранатомета. В автівці також перебували капітан Олександр Світличний та водій, який вижив.

2 вересня 2014 року тіло Андрія Гладкова разом з тілами 87 інших загиблих при виході з Іловайська було привезено до запорізького моргу. Похований 1 жовтня 2014 року в Запоріжжі на Кушугумському кладовищі, як невпізнаний герой. 28 січня 2015 року упізнаний за ДНК-експертизою.

Вдома залишилися мама, брат, дружина та двоє дітей.

Нагороди і вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (04.06.2015, посмертно).
нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (21.06.2017, посмертно)^[2].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 1
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]
Іловайський Хрест (посмертно)
2019 року встановлено пам'ятну дошку його честі на території Баштанської школи № 2
одна з вулиць Баштанки пойменована на його честь
24 вересня 2015 року наказом міністра оборони України № 714 майору Гладкову Андрію Валерійовичу присвоєно військове звання «підполковник» (посмертно).

Примітки ред.

↑ Гладков Андрій Валерійович | Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. old.zounb.zp.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
↑ Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2021.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела ред.

Указ Президента [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Гладков Андрій Валерійович [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
В Запорізькій області опізнали похованого невідомого солдата [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Запорізька бібліотека
Схилімо голови у День народження загиблого захисника України Андрія Гладкова

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Гладков Андрій Валерійович | Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. old.zounb.zp.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.

[2] Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2021.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]

[3]