Главацький Георгій Костянтинович
Георгій Костянтинович Главацький (нар. 6 вересня 1907 — пом. 14 вересня 1990) — Герой Радянського Союзу (1942). У роки Німецько-радянської війни був військовим комісар батальйону 381-го стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії Окремої Приморської армії, пізніше командував стрілецьким полком.
| Георгій Костянтинович Главацький | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||
| Народження |
6 вересня 1907 Одеса | ||||||||||||
| Смерть |
14 вересня 1990 (83 роки) Одеса | ||||||||||||
| Поховання | Другий християнський цвинтар | ||||||||||||
| Країна |
 СРСР | ||||||||||||
| Приналежність |
 РСЧА | ||||||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||
| Рід військ | Піхота | ||||||||||||
| Освіта | Постріл | ||||||||||||
| Роки служби | 1941–1946 | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| Звання |
 Полковник | ||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
 Главацький Георгій Костянтинович у Вікісховищі | |||||||||||||
Біографія ред.
Народився 6 вересня 1907 року в місті Одеса в робітничій родині. Закінчив 5 класів школи, обласні курси пропагандистів. Працював слюсарем на Одеському цукрорафінадному заводі. Член КП(б)У з 1931 року.
У 1935 році закінчив Харківський пожежний технікум. Очолював пожежну команду Одеської бісквітної фабрики, з 1938 року — забезпечував пожежну охорону Одеського оперного театру, потім — 3-го державного олійзаводу[1].
З початком німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Служив кулеметником, а у вересні 1941 року призначений командиром кулеметного взводу. Брав участь в обороні Одеси. В жовтні 1941 року морем евакуйований до Севастополя, де брав участь в обороні міста як комісар 1-го батальйону стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії. Особливо відзначився під час спроби противника прорватись в Севастополь з боку Балаклави. Після загибелі командира батальйону перейняв на себе керівництво. Вміло організував оборону рубежу, неодноразово водив бійців у контратаки. Під час однієї з атак був контужений, проте не залишив поле бою.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені відвагу і героїзм, політрукові Главацькому Георгію Костянтиновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 740)[2].
Наприкінці червня 1942 року був важко поранений і евакуйований до шпиталю на Північний Кавказ. Після одужання в 1943 році закінчив командирські курси «Постріл», написав книжку «В боях за Севастополь», яка вийшла друком в Тбілісі у 1943 році.
Восени 1943 року підполковник Главацький Г. К. призначений командиром 166-го гвардійського стрілецького полку 55-ї гвардійської стрілецької дивізії 18-ї армії. Брав участь у звільненні Північного Кавказу і Таманського півострову, у проведенні Керченсько-Ельтигенської десантної операції в листопаді 1943 року[3]. В подальшому воював на території Білорусі, Польщі, Чехословаччини і Німеччини.
З 28 червня по 4 грудня 1945 року обіймав посаду командира 150-го гвардійського стрілецького полку 50-ї гвардійської стрілецької дивізії[4].
У 1946 році за станом здоров'я (вроджена вада серця) вийшов у запас у званні полковника.
У 1955 році закінчив Одеський технікум харчової промисловості (нині Технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій). Працював на Одеському жиркомбінаті заступником директора, директором. У 1979 році вийшов на пенсію.
Брав активну участь в громадському житті, очолював Раду ветеранів Приморської армії, був членом президії Одеської секції Радянського комітету ветеранів війни.
Помер 14 вересня 1990 року. Похований в Одесі.
Нагороди ред.
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.
- Орден Леніна.
- Три ордени Червоного Прапора.
- Орден Суворова 3-го ступеня.
- Два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня.
- Медалі.
Твори ред.
- В боях за Севастополь/ Г. К. Главацкий. — Тбилиси, 1943.
Вшанування пам'яті ред.
- В Одесі на будинку № 20 по вулиці Ковальській (Кузнечній) встановлена меморіальна дошка на честь Г. К. Главацького.
Література ред.
- Крылов Н. И. Огненный бастион. — М.: Воениздат, 1973. — С. 397—399.
- Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области/ Составители А. Ф. Абрамов, А. И. Бульба. — Одеса: Маяк, 1984. — 311 с.
Примітки ред.
- ↑ Випускники Національного університету цивільного захисту України. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 27 квітня 2012.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 20 июня 1942 года [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
- ↑ Холостяков Г. Н. Вечный огонь. — М.: Воениздат, 1976. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 27 квітня 2012.
- ↑ 50-та гвардійська стрілецька дивізія [Архівовано 24 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)