Гея

древньогрецька богиня Землі, мати богів і чудовиськ

Ге́я, Га́йя[1] (дав.-гр. Γαῖα, Gaia, /ˈɡeɪ.ə, ˈɡaɪ.ə/; грец. Γῆ, Ge, «земля»), або Земля́ — у давньогрецькій міфології богиня Землі. Космологічне божество, одна з первісних богинь. Описана у «Теогонії» Гесіода. Народилася слідом за Хаосом. Дружина бога Урана. Народила численних інших божеств і чудовиськ, зокрема Кроноса, титанів, циклопів, гігантів тощо. Саме вона допомогла Зевсу перемогти Кроноса.

Гея
дав.-гр. Γαία
Гея (А. Фейербах, 1875)
Міфологія Давньогрецка
Божество в давньогрецька релігія і римська міфологія
В інших культурах Йорд
Місцевість Давня Греція
Покровитель для фертильність
Батько Хаос або Ефір
Мати Гемера або Caligod
Брати/сестри Ереб, Нікта, Ерот, Тартар
Чоловік Уран
Діти титани, кіклопи, гекатонхейри, гіганти, різноманітні чудовиська
Пов'язані персонажі Уран, Кронос, Рея
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Також на честь цієї богині названа гіпотеза Геї, коли землю сприймають як певний суперорганізм, де все взаємопов'язано.

У міфах ред.

Гея виникла в первісному всесвіті після Хаосу разом з Еребом, Ніктою, Еротом і Тартаром[2]. Гея сама від себе породила Урана (небо), Понт (море) і утворила гори. Уран за величиною дорівнював самій Геї, тому спочатку повністю покривав її. Від Урана Гея народила титанів (6 титанів і 6 титанід), велетнів кіклопів, гекатонхейрів і німф[3]. Через недовір'я і страх Уран усіх своїх дітей ув'язнював відразу ж після народження в глибинах землі (Тартар), чим завдавав Геї страждань. Богиня землі підмовила титанів скинути батька, але наважився це зробити один лише Кронос. Йому Гея дала зазубрений серп з білого заліза, яким той кастрував Урана і припинив його плодючість, після чого зайняв його місце[4].

Запліднена краплями Уранової крові Гея народила ериній, гігантів та елійських німф[5]. Від кохання з Понтом вона народила Нерея, Тавманта, Форкія, Кето й Еврібію. Пізніше Кронос, боячись, що його владу відберуть діти, став ковтати народжених від Реї синів і дочок. Гея допомогла Реї врятувати Зевса; коли Зевс став дорослим, той звільнив титанів, кіклопів і гекатонхейрів, за допомогою яких переміг Кроноса та титанів, які стали на його бік.

Розгнівана суворістю Зевса, Гея породила велетнів гігантів, які виступили проти богів, але програли, як і титани[6]. Крім того Гея народжувала інших чудовиськ: Тіфона, Єхидну і дракона Лодона.

Троянська війна ред.

Причиною Троянської війни традиційно вважають яблуко розбрату, але є дві основні передлегенди: прохання Геї до Зевса, та Прометей, що підслухав пророцтво мойр про Зевсову долю. За міфом Гея звернулася до онука з проханням зменшити людську кількість, бо вона втомлена та перевантажена. Прохання впало у благодатний ґрунт, оскільки людські герої ставали все могутнішими і дедалі більше брали участь у божественних справах, що не подобалося більшості олімпійців

Культ ред.

У Греції існував культ Геї — годувальниці всього живого. За переказом, вона разом з Посейдоном спочатку володіла Дельфами, згодом віддала їх Феміді; пізніше Дельфи успадкував Аполлон. Культ Геї посідав велике місце в шануванні предків. Вона вважалася також покровителькою дітей. Її шанували як богиню врожаю (Гея Карпофорос — Плодоносна). Головні осередки її культу — Афіни, Спарта, Додона. У Додоні Гея вважалася дружиною Зевса; згодом її як дружину Зевса почали ототожнювати з Діоною, Реєю, Герою й Деметрою. З античних часів зберігся фриз із Пергамського вівтаря, на якому Гея зображена з рогом Амальтеї в лівій руці.

Гомер стверджував, що Геї в жертву приносили чорне ягня.

У римлян культ Геї був об'єднаний з культом Цецери. У III столітті до нашої ери на честь Геї було збудовано храм. Під час святкування днів посівів, Геї приносилися в жертву тільні тварини.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Гесіод і його твори: Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 315.
  2. Гесіод. Теогонія. 116—125
  3. Гесіод. Теогонія. 126—153
  4. Гесіод. Теогонія. 154—181
  5. Гесіод. Теогонія. 182—206
  6. Аполлодор. I 6, 1—2

Література ред.

  • Гесіод і його твори: Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342.
  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Мифы народов мира. Энциклопедия. (В 2 томах). Гл. ред. С. А. Токарев.— М.: «Советская энциклопедия», 1980. Т. I, с. 300.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гея