Герман Грайнер
Георг-Герман Грайнер (нім. Georg-Hermann Greiner; 2 січня 1920, Гайденгайм — 26 вересня 2014, Ванген-в-Алльгої) — німецький льотчик-ас нічної винищувальної авіації, гауптман люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Герман Грайнер | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
2 січня 1920 Гайденгайм, Вайсенбурґ-Ґунценгаузен, Середня Франконія, Баварія, Веймарська республіка, Німецька імперія | ||||||
| Помер |
26 вересня 2014 (94 роки) Ванген-ім-Алльгой, Равенсбург, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, Німеччина | ||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||
| Діяльність | льотчик | ||||||
| Знання мов | німецька | ||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||
| Військове звання | Гауптман | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
1 жовтня 1938 року вступив в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища 1 жовтня 1941 року зарахований в 2-гу групу 1-ї ескадри нічних винищувачів. З січня 1942 року служив в 4-й ескадрильї 2-ї ескадри нічних винищувачів. Учасник боїв над Ла-Маншем і Францією. З 1 жовтня 1942 року служив в 10-й ескадрильї 1-ї ескадри нічних винищувачів. В жовтні-грудні 1943 року служив у випробувальній ескадрильї повітряних спостерігачів. З березня 1944 року — командир 11-ї ескадрильї, з 1 листопада 1944 року —4-ї групи своєї ескадри. 5 січня 1945 року протягом 10 хвилин збив 3 «Ланкастери» і 1 «Галіфакс». В ніч на 7 березня 1945 року був важко поранений і більше не брав участі у бойових діях.
Всього за час бойовоих дій здійснив 204 бойові вильоти і збив 51 ворожий літак, в тому числі 4 чотиримоторні бомбардувальники вдень (решту літаків збив вночі).
Звання ред.
- Фанен-юнкер (20 березня 1939)
- Лейтенант (1 жовтня 1941)
- Оберлейтенант (20 квітня 1942)
- Гауптман (1 листопада 1944)
Нагороди ред.
- Нагрудний знак пілота (30 жовтня 1939)
- Залізний хрест
- 2-го класу (26 червня 1942)
- 1-го класу (1 червня 1943)
- Авіаційна планка далекого нічного винищувача
- в бронзі (1 жовтня 1942)
- в сріблі (4 вересня 1943)
- в золоті (15 лютого 1944)
- в золоті з підвіскою «200» (20 квітня 1945)
- Почесний Кубок Люфтваффе (26 грудня 1943)
- Німецький хрест в золоті (29 березня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (27 липня 1944) — за 35 нічних перемог.
- дубове листя (№840; 17 квітня 1945) — за 126 бойових вильотів, 46 нічних і 4 денні перемоги.
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Patzwall K.D. Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
- OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989