Гервасій Якубович
Гервасій Якубович — білгородський архімандрит, близький друг Григорія Сковороди[1].
| Гервасій Якубович | |
|---|---|
| Народився | XVII століття |
| Громадянство |
 Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | священнослужитель |
| Відомий завдяки | близький приятель Григорія Сковороди, запросив його на викладацьку роботу до Харківського колегіуму |
| Титул | архімандрит |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Якубовичі |
Життєпис ред.
Писар консисторії, ієромонах. Заприятелював із Григорієм Сковородою, коли той часто бував на Східній Слобожанщині [2], запросив його на викладацьку роботу до Харківського колегіуму[1].
18 червня 1755 року призначений заступником єпископа (намісником єпископської кафедри) єпископом Йоанном Козловичем. Після смерті останнього і призначення єпископом Гервасія Лінцевського, отримує запрошення єпископа Білгородського Йоасафа Миткевича стати архімандритом одного з монастирів та консисторським суддею, після чого переїжджає з Переяслава до Білгорода.
Григорій Сковорода з цього приводу присвячує йому «Пісню 25-ту [3][1]. Надсилаючи вірш, із листом від 22 серпня 1758 року Григорій Сковорода додає: «...на ознаку нашої синівської любові й пошани до тебе прийми від нас пісню відхідну... Правда, наша пісня майже зовсім селянська і проста, написана простонародною мовою, але я сміливо заявляю, що при всій своїй простонародності вона щира і безпосередня». Пише також: «Ми зараз сумуємо за тобою, втішаємо себе цією пісенькою, співаючи її під звуки кіфари або ліри.» [3][4].
Сама Пісня 25-та містить рядки:
На відхід отцю Гервасію Якубовичу, який відходить із Переяслава в Білгород на архімандричий та судейський чин у 1758 році. Із цього зерна: «Господь збереже вхід твій та вихід твій, не дасть у сум'яття ноги твоєї»[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г ПІСНЯ 25-та. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Східна Слобожанщина. Чому ця українська земля не увійшла до складу Української держави?. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ а б Г.С. Сковорода і переяславське духівництво. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Сковорода Г. С. Повне зібрання творів: у 2 т. / Г. С. Сковорода; [ред. кол.: В. І. Шинкарук (гол. ред.) та ін.]. - К. : Наукова думка, 1973. - Т. 2. - 574 с.