Герберт Ноллау
Герберт Ноллау (нім. Herbert Nollau; 23 березня 1916, Вольфштайн — 10 квітня 1968, Франкфурт-на-Майні) — німецький підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
Герберт Ноллау | |
---|---|
нім. Herbert Nollau | |
Народився |
23 березня 1916 Вольфштайн (Рейнланд-Пфальц) |
Помер |
10 квітня 1968 (52 роки) Франкфурт-на-Майні |
Діяльність | офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[1] |
Військове звання | Капітан-лейтенант |
Нагороди | |
Біографія ред.
В 1936 році поступив на службу в крігсмаріне. З вересня 1939 по квітень 1940 року служив офіцером-радистом на важкому крейсері «Блюхер». 9 квітня 1940 року крейсер був потоплений в Осло-фіорді вогнем норвезьких берегових батарей, 830 членів екіпажу загинули. Після цього Ноллау недовго служив на легкому крейсері «Емден», після чого був призначений в Гортен офіцером зв'язку в частинах, які здійснювали охорону гавані Осло. З січня по червень 1941 року проходив стандартну підготовку підводника, з липня по серпень ознайомився з будівництвом підводних човнів, після чого був призначений першим вахтовим офіцером на човен U-505, яким командував Аксель-Олаф Леве. Ноллау служив на цьому човні до вересня 1942 року, взяв участь у трьох походах (180 днів у морі). У вересні-грудні 1942 року проходив курс підготовки командира підводного човна. З 23 грудня 1942 по 5 травня 1945 року — командир U-534, на якому здійснив 3 походи (160 днів у морі).
5 травня 1945 року човен покинув порт Копенгагена і вийшов у відкрите море. З невідомих причин Ноллау наказав відкрити вогонь по літаках союзників, хоча діяв режим припинення вогню. Як наслідок, човен був потоплений 10 глибинними бомбами, скинутими з британського бомбардувальника Consolidated B-24 Liberator. 3 члени екіпажу загинули, решта 49 потрапили у полон. 20 серпня 1945 року Ноллау звільнили з полону. Згодом він влаштувався на роботу у Федеральну поштову службу Франкфурта-на-Майні. покінчив життя самогубством.
Звання ред.
- Кандидат в офіцери (3 квітня 1936)
- Морський кадет (10 вересня 1936)
- Фенріх-цур-зее (1 травня 1937)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 жовтня 1938)
- Обер-лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1940)
- Капітан-лейтенант (1 жовтня 1943)
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (3 квітня 1940)[2]
Примітки ред.
- ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 171. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ Herbert Nollau – U-Boot-Archiv Wiki. www.ubootarchiv.de. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
Посилання ред.
- Біографія Герберта Ноллау. [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]