Термін геральдична ввічливість позначає модифікацію герба, зроблену для естетичних цілей, рівноваги або гармонії.

Герб союзів створювався за геральдичної ввічливсоті

Кілька прикладів ред.

Герб Альянсу ред.

Геральдична ввічливість було звичним явищем для герба заміжньої жінки, коли вона використовувала об'єднаний герб свого чоловіка справа і свого батька зліва, або вживає клейноди чоловіка і батька.

Коли на гербі чоловіка фігурував лев або чотиринога істота (які зазвичай спрямовані праворуч), вони виходили відвернутими від сімейних фігур дами. Із ввічливості було вирішено розвертати[1] цих левів чи чотириногих істот, щоб змусити їх виглядати або рухатися до фігур дами - насправді тоді весь герб розвертали.

Таким прикладом може бути і орел[2] який повертає голову ліворуч до центра щита.[3]

Так само було звично повертати клейнод чоловіка, щоб не повертати його спиною до клейноду дружини. Це правило все ще застосовується в країнах, де на щиті іноді є 2, 3, 5, 7 влейнодів. Потім праворуч обходять стороною ввічливості, приймаючи позицію обличчя в обличчя з лівими шоломами.

Герб герцогів Гелдерландських та Жульєрських ред.

Ми можемо зустріти цей випадок у гербі з кількома полями, що представляють провінції або королівства великого володаря: якщо трапляється, що два леви таким чином стоять поруч, трапляється, що ми обертаємо правого із ввічливості для провінції або королівства, представленого лівим левом. Однак він рідше зустрічається у четвертиного герба, ніж у розділеного.

Герб Ельзас-Лотарингії та Ельзасу ред.

Ельзас-Лотарингія ред.

 
Герб Рейхсландії Ельсас-Лотрингії

Офіційно прийнятий в 1891 році герб Імперської землі Ельзас-Лотарингія. Герб, увінчаний княжою короною, на грудях німецького імператорського орла, увінчаного імператорською короною. Вони поєднують в собі герби Верхнього та Нижнього Ельзасу, обернені геральдичною ввічливістю щодо Лотарингії. Ці герби фактично були скасовані, коли ця територія була повернута Франції у 1919 році.

Ельзас ред.

Інший приклад - герб Ельзасу. На старому гербі Ельзасу потрібно було поєднати два інших герби, кожен з перев'язом. Поставити їх поруч без інверсії було б непривабливо. Звідси розворот герба Нижнього Ельзасу. Окрім естетичної проблеми, яка, майже напевно, виникла при погляді на герби Нижнього і Верхнього Ельзасу, ми можемо вважати, що в поєднаному щиті, що містить смугу в кожному з напівполів, у правому полі відбувається поворот ліворуч і що, як ввічливість, дозволяє фігурі "дивитися" на лівий прев'яз.

Це не єдина свобода, яку може отримати художник у питаннях геральдичної ввічливості. Дійсно, певна свобода щодо зміни розміру певних негеральдичний фігур або щита дозволяється художнику в естетичних цілях. Приклади:

Монморансі та їхні аеріони ред.

Монморенсі та їхні аеріони, які протягом століть зросли від чотирьох до шістнадцяти. Їх потрібно було розмістити в чвертях, а частини 3 та 4 - зменшити в розмірі, щоб мати можливість бути представленими в повному обсязі.

Див. також ред.

Галерея ред.

Пов’язані статті ред.

Зовнішні посилання ред.

Внутрішні посилання ред.

Примітки та посилання ред.

  1. Les animaux des blasons regardent normalement à dextre ; c'est-à-dire qu'ils affrontent du regard leur adversaire. Orienté vers sénestre on dit qu'ils sont "contournés".
  2. L'aigle est une figure héraldique naturelle féminine.
  3. Ce blason n'est donné qu'à titre d'illustration pour l'article, l'aigle étant peut-être déjà contournée avant le parti.