Георг I (король Греції)
Георг І (грец. Γεώργιος Α΄, повне ім'я' — Вільгельм Георг; 24 грудня 1845, Копенгаген, Данія — 18 березня 1913, Салоніки, Греція) — другий король незалежного Грецького королівства з династії Глюксбургів, правив у 1863—1913. Другий син короля Данії Крістіана IX.
| Георг І | |
|---|---|
| Вільгельм Георг | |
 | |
| 2-й король Греції | |
| Початок правління: | 1863 |
| Кінець правління: | 1913 |
| Коронація: | 1863 |
| Інші титули: | принц Данський |
|
| |
| Попередник: | Оттон І |
| Наступник: | Костянтин І |
|
| |
| Дата народження: | 24 грудня 1845[1][2][…] |
| Місце народження: | Копенгаген[1] |
| Країна: |
 Греція |
| Дата смерті: | 18 березня 1913[1][2][…] (67 років) |
| Місце смерті: | Салоніки[1] |
| Поховання | Королівський цвинтар Татойd |
| Дружина: | велика княжна Ольга Костянтинівна |
| Діти: | Костянтин, Георгій, Олександра, Миколай, Марія, Ольга, Андрій, Христофор |
| Династія: | Глюксбурги |
| Батько: | Крістіан IX |
| Мати: | Луїза Гессен-Кассельська |
| Нагороди: |
        |
Правління ред.
Прийняв запропоновану йому грецькими Національними зборами корону у 1863, після того, як представники трьох великих держав (Російської імперії, Французької республіки та Сполученого Королівства) у Лондонському трактаті виявили на це згоду. Він прибув до Пірея 30 жовтня 1863 і наступного дня був проголошений королем.
Однією з умов прийому грецької корони він поставив приєднання до грецького королівства Іонічних островів, на що Велика Британія, під протекторатом якої перебувала ці острови, погодилася.
Хоча король під час повстання кандіотів у 1867 році і не перешкоджав добровольцям йти на допомогу Кандії, однак оголосити війну Османській імперії проти волі великих держав він не наважився. Це дещо підірвало його популярність.
Наприкінці Російсько-турецької війни (1877—1878) грецькі війська вступили у Фессалію, але після укладення Сан-Стефанського перемир'я у лютому 1878 року змушені були відступити. Все ж таки за порадою великих держав Османська імперія пішла на поступки Греції, і в липні 1881 року до королівства були приєднані Фессалія та частина Епіру.
У травні 1896 на острові Крит спалахнуло повстання, у відповідь на дії добровольців Османська імперія оголосила війну Королівству Греція. Війна тривала лише 30 днів і завершилась нищівною поразкою Греції. За Константинопольським мирним договором у грудні 1897 року Королівство Греція виправило на користь Османської імперії кордон у Фессалії, сплатило контрибуцію і відмовилось від Криту.
У лютому 1898 на життя короля було здійснено перший замах, але він не постраждав.
1910 року до влади у Греції прийшов уряд Елефтеріоса Венізелоса. У жовтні 1912 року Греція в союзі з Болгарським царством, Королівством Сербія та Королівством Чорногорія почала війну з Османською імперією — Перша Балканська війна, під час якої король відігравав провідну роль. В її результаті вдалось опанувати Південною Македонією, частиною Епіру та кількома Егейськими островами. Метою війни для Грецького королівства було звільнення Македонії та Фракії.
Тим часом між Грецьким королівством і Болгарським царством виник конфлікт через звільнені від османського панування території. 18 березня 1913 р. під час прогулянки у звільнених Салоніках зі своїм ад'ютантом, король був вбитий соціалістом греком Александром Схінасом[4].
Родина ред.
1867 року Георг І одружився з великою княжною Ольгою Костянтинівною і від цього шлюбу мав, окрім кількох доньок, чотирьох синів:
- принц Костянтин,(1868-1923), король Греції, одружений з Софією Прусською
- Георг (1869-1957), одружений з Марі Бонапарт
- Микола (1872-1938), одружений з Оленою Володимирівною
- Андрій (1882-1944), одружений з Алісою фон Баттенберг, батько Філіпа, герцога Едінбурзького
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #102300186 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання ред.
- Георгій I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [Архівовано 2 квітня 2011 у Wayback Machine.]