Георг (князь Шаумбург-Ліппе)

князь Шаумбург-Ліппе

Георг (нім. Georg), повне ім'я Стефан Альбрехт Георг цу Шаумбург-Ліппе (нім. Stephan Albrecht Georg zu Schaumburg-Lippe), (нар. 10 жовтня 1846 — пом. 29 квітня 1911) — князь Шаумбург-Ліппе у 1893—1911 роках. Син попереднього князя Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та принцеси Ерміни цу Вальдек-Пірмонт. Офіцер прусської армії. Учасник Франко-прусської війни.

Георг
нім. Georg zu Schaumburg-Lippe
Ім'я при народженні нім. Stephan Albrecht Georg zu Schaumburg-Lippe
Народився 10 жовтня 1846(1846-10-10)[1][2]
Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Помер 29 квітня 1911(1911-04-29)[1][2] (64 роки)
Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Поховання Mausoleum Bückeburgd
Країна  Шаумбург-Ліппе
Діяльність суверен, військовослужбовець
Знання мов німецька
Рід House of Lipped
Батько Адольф I Георг цу Шаумбург-Ліппе
Мати Ерміна цу Вальдек-Пірмонт
Брати, сестри Адольф цу Шаумбург-Ліппе, Іда цу Шаумбург-Ліппе і Ерміна цу Шаумбург-Ліппе
У шлюбі з Марія Анна Саксен-Альтенбурзька
Діти Адольф II (князь Шаумбург-Ліппе), Вольрад цу Шаумбург-Ліппе, Фрідріх Крістіан цу Шаумбург-Ліппе, Moritz Prinz zu Schaumburg-Lipped[2], Peter Prinz zu Schaumburg-Lipped[2], Стефан цу Шаумбург-Ліппе[2], Генріх цу Шаумбург-Ліппе[2], Margaretha Prinzessin zu Schaumburg-Lipped[2] і Elisabeth Prinzessin zu Schaumburg-Lipped[2]
Нагороди
Орден дому Ліппе
Орден дому Ліппе
Орден за мистецтво і науку (Ліппе)
Орден за мистецтво і науку (Ліппе)
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Слона
Орден Слона

На його честь була названа копальня Георга у Штадтгагені.

Біографія ред.

Народився 10 жовтня 1846 року у Бюккебурзі. Був другою дитиною та старшим сином в родині спадкоємного принца Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та його дружини Ерміни цу Вальдек-Пірмонт. Мав старшу сестру Ерміну. Правлячим князем Шаумбург-Ліппе в той час був їхній дід Георг Вільгельм.

Сімейство згодом поповнилося сімома молодшими дітьми, з яких вижили Герман, Іда, Отто Генріх та Адольф. У 1860 році батько успадкував престол князівства.

Георг, після першої військової підготовки, почав навчання у Геттінгенському університеті. Згодом продовжив службу в армії. Після військової угоди між Пруссією та Шаумбург-Ліппе, 7-й Вестфальський єгерський батальон прусської армії був переведений із Клеве до Бюккебургу,[3] і Георг став у ньому капітаном. Брав участь у франко-прусській війні. Пізніше служив в 11-му гусарському полку у Дюссельдорфі, а у 1876—1879 роках — в гусарському полку лейб-гвардії у Потсдамі.

 
Світлина із заручин Георга та Марії Анни, 1882

У віці 35 років узяв шлюб із 18-річною принцесою Саксен-Альтенбурзькою Марією Анною, небогою правлячого герцога Ернста. Церемонія відбулася 16 квітня 1882 року в Альтенбурзі. Після весілля подружжя проживало у замку міста Штатгагена.[4] У них народилося дев'ятеро дітей:

  • Адольф (1883—1936) — останній князь Шаумбург-Ліппе, був одружений з Елен Елізабет Бішофф-Кортхаус, загинув в авіактастрофі, дітей не мав;
  • Моріц Георг (1884—1920) — принц Шаумбург-Ліппе, одружений не був, дітей не мав;
  • Петер (6 січня—17 травня 1886) — прожив 4 місяці;
  • Вольрад (1887—1962) — голова дому Шаумбург-Ліппе, був одружений із принцесою Батільдою цу Шаумбург-Ліппе, мав чотирьох дітей;
  • Стефан (1891—1965) — був одружений з Інгеборгою Ольденбурзькою, мав двох дітей;
  • Генріх (1894—1952) — був одружений з графинею Марією-Ерікою Гарденберзькою, мали єдину доньку;
  • Маргарита (1896—1897) — прожила 1 рік;
  • Фрідріх Крістіан (1906—1983) — нацистський високопосадовець, письменник, був одружений з графинею Александрою цу Кастелл-Рюденхаузенською, згодом — із Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзькою, потім — із Оленою Бартолф, мав трьох дітей від першого шлюбу;
  • Єлизавета (1908—1933) — була одружена із бароном Йоганном Франкенсдорфом, мала двох дітей.

У травні 1893 року Георг став правлячим князем Шаумбург-Ліппе. У листопаді сімейство із двором перебралося до Бюккебургу. В період 1893—1896 років був розширений Бюккебурзький замок, який слугував головною резиденцією. Тоді ж був збудований Бюккебурзький палац, який зайняла вдовіюча матір князя.

У 1907 році кайзер Вільгельм повернув Георгу замок Шаумбург поблизу Рінтельна, захоплений у 1866 році.[5]

Князь помер наступного року після своєї матері. Похований у мавзолеї Бюккебургу.[6]

Нагороди ред.

Генеалогія ред.

Філіп II цу Шаумбург-Ліппе
 
 
Юліана Гессен-Філіпстальська
 
 
Георг I
 
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
 
Георг I
 
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
 
Віктор II
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Вільгельм
 
 
 
 
 
 
Іда цу Вальдек-Пірмонт
 
 
 
 
 
 
Георг II
 
 
 
 
 
 
Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адольф I Георг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна цу Вальдек-Пірмонт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #139517774 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и к Lundy D. R. The Peerage
  3. 7-й Вестфальський єгерський батальон [1] [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Будинок районного суду [2] [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Стаття від 21 квітня 1907 року [3] (англ.)
  6. Мавзолей Бюккебургу [4] [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Література ред.

  • Alexander vom Hofe: Vier Prinzen zu Schaumburg-Lippe und das parallele Unrechtssystem. Vierprinzen S.L., Madrid 2006, ISBN 84-609-8523-7.
  • Alexander vom Hofe: Vier Prinzen zu Schaumburg-Lippe, Kammler und von Behr. Vierprinzen S.L., Madrid, 2013, ISBN 978-84-615-5450-8.

Посилання ред.