Георг Еберс

німецький єгиптолог і письменник

Георг Моріц Еберс (нім. Georg Moritz Ebers, 1 березня 1837, Берлін, — 7 серпня 1898, Тутцинг, Баварія) — німецький вчений-єгиптолог і письменник, який виявив в Луксорі зимою 18731874 давньоєгипетський медичний папірус середини 16 століття до н. е. («папірус Еберса»). Папірус Еберса, який наразі зберігається в бібліотеці Лейпцизького університету є унікальним свідченням про медицину Стародавнього Єгипту.

Георг Еберс
нім. Georg Ebers[1]
Ім'я при народженні нім. Georg Moritz Ebers[2][3]
Народився 1 березня 1837(1837-03-01)
Берлін
Помер 7 серпня 1898(1898-08-07) (61 рік)
Тутцинг, Баварія
Поховання Північний цвинтар (Мюнхен)d[1]
Місце проживання Берлін[1]
Котбус[1]
Єна[1]
Лейпциг[1]
Мюнхен[1]
Тутцинг[1]
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Національність німець
Діяльність письменник, єгиптолог, викладач університету, орієнталіст
Alma mater Геттінгенський університет, Берлінський університет
Галузь єгиптолог, письменник
Заклад Єнський університет, Лейпцизький університет
Посада професор[1][3], екстраординарний професор[1][3] і екстраординарний професор[1][3]
Вчене звання професор
Науковий ступінь професор[1][2] і Dr. phil.d[4]
Вчителі Heinrich Langethald[1]
Friedrich Wilhelm Ungerd[1]
Карл Ріхард Лепсіус[1][3]
Гайнріх Карл Бруґш[1] і Август Бьок[1]
Відомі учні Адольф Ерманd[1]
Ludwig Sternd[1]
Аспіранти, докторанти Адольф Ерманd[1]
Едуард Меєр[4]
Членство Саксонська академія наук
Баварська академія наук[1]
Угорська академія наук
Corps Saxonia Göttingend[1]
Саксонська академія наук[1]
Батько Moritz Georg Ebersd[3]
У шлюбі з Antonie Ebersd[1][3]
Діти (6[1][3]) Hermann Ebersd[3]
Marie Triepeld[3]
Автограф

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Георг Еберс у Вікісховищі

Наукова діяльність ред.

 
Папірус Еберса

Еберс навчався в Геттінгенському університеті на юридичному факультеті, а потім в Берлінському університеті спеціалізувався на східних мовах і археології. Став спеціалістом з єгиптології, в 1865 році він отримав звання доцента Єнського університету, а в 1870 став професором єгиптології в Лейпцизькому університеті.

Еберс здійснив дві наукові експедиції до Єгипту. Результатом першої стало дослідження «Стародавній Єгипет і книги Моїсея» (1867—1868 рр.), результатом другої — відкриття і дослідження медичного «папірусу Еберса» (1874). Папірус Еберса був першим із знайдених давньоєгипетських документів, що містили розгорнуті свідчення про медицину цього періоду. Папірус являє собою сувій завдовжки понад 20 метрів з 108 колонками тексту. Він датується часами правління Аменхотепа I (приблизно 1536 роки до н. е.)

Фундаментальними науковими працями Еберса стали «Стародавній Єгипет в історії і Письмі» (1880), де він намагався довести, що наукові дані єгиптології підтверджують свідоцтва Біблії, путівник по Єгипту (1886) і життєпис його учителя професора єгиптології Карла Ріхарда Лепсіуса (1885). 1889 року Еберс через стан здоров'я залишив наукову роботу.

Він остаточно оселився в своєму літньому будинку в Тутцингу на березі Штарнберзького озера, де і помер. В Тутцингу Еберса відвідували його друзі — діячі літератури і мистецтва, в тому числі художник Лоуренс Альма-Тадема, за свідченням якого багато єгипетських картин були навіяні йому спілкуванням з Еберсом.

Літературна діяльність ред.

Еберсу належала ідея популяризації історії Стародавнього Єгипту, його побуту, культури і мистецтва шляхом створення історичних романів. Він виявився талановитим літератором. І після першого роману «Дочка фараона» (1864), який викликав здивування і недовіру в наукових колах, вийшов роман «Уарда» (1877), який вже зустріли із захопленням як широка публіка, так і вчені, які визнали повну відповідність побутових та історичних деталей роману до наукових даних. Характерною особливістю усіх художніх творів Еберса є чудова з усякого погляду науковообґрунтована реконструкція зображуваної епохи, бо кожна деталь, кожний факт був попередньо всебічно проаналізований Еберсом-вченим, перш ніж використовуватися Еберсом-письменником. Таким чином, остаточному втіленню задуму будь-якого роману передувала копітка, по суті науково-дослідна робота.

Еберс написав 12 романів із різних періодів історії Стародавнього Єгипту (цей цикл охоплює період з часів царювання Рамсеса II — середина 14 століття до н. е. — до перших років встановлення над Єгиптом арабського панування в середині VII століття після Різдва Христового), а також декілька романів про європейську історію XVI століття.

Романи ред.

Давньоєгипетський цикл ред.

  • Дочка фараона (1864, нім. Die ägyptische Kö nigstochter).
  • Уарда (1877, нім. Uarda).
  • Адже я людина (1878, нім. Homo sum).
  • Сестри (1880, нім. Die Schwestern).
  • Імператор (1881, нім. Der Kaiser).
  • Питання (1881, нім. Eine Frage).
  • Серапіс (1885, нім. Serapis).
  • Наречена Ніла (1887, нім. Die Nilbraut).
  • Ісус Навін (1890, нім. Josua).
  • Тернистий шлях (Каракалла) (1892, нім. Per aspera).
  • Клеопатра (1893, нім. Kleopatra).
  • Арахнея (1897, нім. Arachne).

Романи з історії XVI століття ред.

  • Дружина бургомістра (1882, нім. Die Frau Bürgemeisterin).
  • Слово (1882, нім. Ein Wort).
  • Гред (1889, нім. Die Gred).
  • В кувальному вогні (1894, нім. Im Schmiedefeuer).
  • Барбара Бломберг (1896, нім. Barbara Blomberg).

Праці в перекладі на російську ред.

  • Собрание сочинений в 11-ти томах. — М., 1993—1994.
  • Собрание сочинений в 9-ти томах. — М., 1997—1998.

Примітки ред.

Посилання ред.