Гондурас — північноамериканська країна, що знаходиться на півдні континенту . Загальна площа країни 112 090 км² (103-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 111 890 км², а на поверхню внутрішніх вод — 200 км²[1]. Площа країни у 3,5 рази більша за площу Одеської області України.

Географія Гондурасу
Географічне положення Гондурасу
Географічне положення Гондурасу
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Центральна Америка
Координати 15°00′ пн. ш. 86°30′ зх. д. / 15.000° пн. ш. 86.500° зх. д. / 15.000; -86.500
Територія
Площа 112 090 км² (103-тє)
 • суходіл 99,8 %
 • води 0,2 %
Морське узбережжя 823 км км
Державний кордон 1575 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Сьєрро-Лас-Мінас (2870 м)
Найнижча точка Карибське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Патука (523 км)
Найбільше озеро Йохоа ( км²)
Інше
Природні ресурси деревина, золото, срібло, руди кольорових металів, залізні руди, кам'яне вугілля, риба, гідроенергія
Стихійні лиха землетруси, тропічні циклони, повіді
Екологічні проблеми урбанізація, знеліснення, деградація земель

Назва ред.

Офіційна назва — Республіка Гондурас, Гондурас (ісп. Republica de Honduras, Honduras)[2]. Назва країни походить від іспанської назви мису на північному узбережжі — Ондурас (ісп. Hondura), що означає глибини[3]. Назву дав 1502 року Христофор Колумб під час четвертої експедиції до Вест-Індії[3]. Пізніше ця назва в формі Гондурас була поширена на усе узбережжя, а 1821 року, після проголошення незалежної держави, й на всю країну[3].

Історія дослідження території ред.

Географічне положення ред.

Гондурас — північноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на заході — з Гватемалою (спільний кордон — 244 км), на південному заході — з Сальвадором (391 км), на сході — з Нікарагуа (940 км). Загальна довжина державного кордону — 1575 км[1]. Гондурас на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану; на півдні водами затоки Фонсека Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 823 км, з них на узбережжя Карибського моря припадає 669 км, на узбережжя затоки Фонсека — 163 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — природні межі, або до 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти ред.

Час ред.

Докладніше: Час у Гондурасі

Час у Гондурасі: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія ред.

Корисні копалини ред.

Надра Гондурасу багаті на ряд корисних копалин: золото, срібло, мідь, свинець, цинк, залізну руду, сурма, кам'яне вугілля[8].

Сейсмічність ред.

Вулканізм ред.

Рельєф ред.

Докладніше: Рельєф Гондурасу

Середні висоти — 684 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Сьєрро-Лас-Мінас (2870 м). У рельєфі Гондурасу переважають гори (висотою до 2800 м). Високі гірські масиви з крутими схилами підіймаються від самого кордону з Сальвадором, досягаючи в західній частині країни відміток понад 2700 м. Глибока тектонічна долина розтинає гірську область з півночі на південь, від гирла річки Улуа до затоки Фонсека. Її довжина від карибського узбережжя до затоки становить 280 км, а найвища точка її днища, що маркує внутрішньо-долинний вододіл басейнів двох океанів, досягає 940 м над р.м.

У гірській області зустрічаються міжгірні западини; їх днища з пологим хвилястим рельєфом лежать на 600—1500 м вище за р.м.

На півдні країни поширені покривала вулканічних лав і попелів; на півночі і сході їх потужність зменшується.

В області, що прилягає до карибського узбережжя, переважають широтні хребти в крутими схилами і гострими гребенями. Один з таких хребтів, Сьєрра-де-Мерендон, відділяє розташовану на території Гватемали долину річки Мотагуа від низовини, по якій протікає річка Улуа; ця низовина шириною бл. 40 км тягнеться майже на 100 км від берега Карибського моря.

На іншій частині узбережжя вузькі долини річок затиснуті між хребтами висотою від 450 до 1500 м над рівнем моря. Найбільша низовина — заболочений Москітовий берег з величезною лагуною Каратаска знаходиться на північному сході країни і продовжується далі на південь на території Нікарагуа.

Узбережжя ред.

Острови ред.

Докладніше: Острови Гондурасу

Клімат ред.

Докладніше: Клімат Гондурасу

Територія Гондурасу лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[10]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[10].

Гондурас є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 95,93 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 900 км² зрошуваних земель[1].

Річки ред.

Докладніше: Річки Гондурасу

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Найбільші річки: Улуа, Агуан, Патука, Коко.

Озера ред.

Докладніше: Озера Гондурасу

Болота ред.

Докладніше: Болота Гондурасу

Ґрунтові води ред.

Ґрунти ред.

Докладніше: Ґрунти Гондурасу

Рослинність ред.

Докладніше: Флора Гондурасу

Земельні ресурси Гондурасу (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,8 %,
    • орні землі — 9,1 %,
    • багаторічні насадження — 4 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 15,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 45,3 %;
  • інше — 25,9 %[1].
Див. також: Ліси Гондурасу

Тваринний світ ред.

Докладніше: Фауна Гондурасу

Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[10].

Охорона природи ред.

Гондурас є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми ред.

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті, але не сильні землетруси; руйнівні урагани і повіді на узбережжі Карибського моря[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • швидкі темпи урбанізації;
  • знеліснення, як результат лісозаготівель та розширення сільськогосподарських земель;
  • швидку деградацію земель і ерозію ґрунтів через неконтрольоване введення в сільськогосподарську експлуатацію непридатних для цього земель;
  • забруднення важкими металами гірничими підприємствами головних водойм країни.

Фізико-географічне районування ред.

У фізико-географічному відношенні територію Гондурасу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к Honduras, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. а б в Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Гондурас // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г д ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

Російською ред.

Посилання ред.