Генрі Едвард Шортт (англ. Henry Edward Shortt; 15 квітня 1887(18870415), Дгарівал, Індія — 9 листопада 1987, Велика Британія) — британський паразитолог.

Генрі Едвард Шортт
Народився 15 квітня 1887(1887-04-15)[1]
Помер 9 листопада 1987(1987-11-09)[1] (100 років)
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність зоолог, епідеміолог, паразитолог
Alma mater Абердинський університет
Галузь малярія
Членство Лондонське королівське товариство
Нагороди

CMNS: Генрі Едвард Шортт у Вікісховищі

Біографія ред.

Вищу освіту здобув у Шотландії, в Абердинському університеті, де у 1910 році кваліфікувався як доктор медицини.

У липні 1910 року він був призначений до Індійської медичної служби, де він став капітаном у 1913 році, майором — у 1922 році та підполковником у 1930 році. Після короткого перебування в Англії він повернувся до Індії та отримав звання полковника у 1941 році. Після закінчення Другої світової війни він знову повернувся до Англії.

За час перебування в Індії він був членом, а пізніше директором Комісії з вивчення кала-азару з 1926 по 1933 рік та директором Інституту превентивної медицини і досліджень у місті Гунді (Ченнаї) з 1934 по 1938 рік. Його нагороджено орденом Індійської імперії у 1941 році. Після виходу на пенсію був призначений професором медичної протозоології Лондонського університету.

Разом з Сірілом Гарнемом у 1948 році він виявив тканинну стадію (шизонти) паразитів малярії у біоптаті печінці ссавців.

У 1949 році його обрано президентом на два роки Королівського товариства тропічної медицини та гігієни, а в 1950 році — членом Лондонського королівського товариства.

Його син Вільям став армійським офіцером.

Нагороди ред.

  • 1941 року нагороджений орденом Індійської імперії.
  • 1959 року нагороджений Британським Королівським товариством тропічної медицини та гігієни медаллю Менсона.

Джерела ред.

Примітки ред.