Генрієта Рей народилася 30 грудня1859 року в Гамерсміті, Лондон, в сім'ї Томаса Бербен Рей, державного службовця, та Енн Елізи Рей (до шлюбу Грейвз), яка навчалася музичному мистецтву у Фелікса Мендельсона. Мала трьох братів та трьох сестер.
У 1884 році взяла шлюб з художником і однокурсником по Королівській академії Ернестом Норманда, але зберегла дошлюбне прізвище — вибір, який в той час вважався незвичайним, — оскільки вже почала зміцнювати свою репутацію художниці, будучи частою учасницею щорічної виставки Королівської академії з 1881 року.
Дама з лампою; популярна літографічна репродукція найвідомішої картини Гентрієти Рей
З чоловіком проживала в Голланд-парку, резиденції багатьох інших художників того часу.[9] Частими відвідувачами були Лейтон, Мілле, Прінсеп і Воттс.[10] Однак постійна увага не завжди була доречною. У своїх мемуарах Рей описала владне ставлення та поведінку деяких старших художників. В одному з таких випадків Прінсеп вмочив великий палець в кобальтово-синю фарбу та зробив позначку на одній з картин Рей. В помсту Рей «випадково» спалила його капелюх на плиті.[11]
Подружжя вирушило до Парижа в 1890 році, щоб розпочати навчання в Академії Жюлиана у Жюля Жозефа Лефевра та Жан-Жозефа Бенджаміна-Константа. У 1893 році вони переїхали до Аппер Норвуд, в студію, побудовану на замовлення батьком чоловіка. У пари було двоє дітей: син (1886) та дочка (1893).
Генрієтта Рей спеціалізувалася на класичних, алегоричних та літературних сюжетах. Її картина «Елейн, яка охороняла щит Ланселота» (1885) натхненна поемою Теннісона «Ланселот і Елейн». Серед безлічі інших її картин в класичному дусі, «Еврідіка повертається в Аїд» (1886) отримала почесну нагороду на Міжнародній виставці 1889 року в Парижі та медаль на Всесвітній виставці1893року в Чикаго.[13] Її картина 1891 року «Міс Найтінгейл в Скутарі» (1854), на якій зображена Флоренс Найтінгейл, феміністка й засновниця медсестринської справи, часто відтворювалася і зазвичай іменується «Дама з лампою».
Картина Психеябіля престолу Венери (1894) має розміри 3,7 на 2,1 метра та містить 13 фігур.[14] На її картині «Сер Річард Віттінгтон, який роздає благодійність» (1900) зображений Річард Віттінгтон, середньовічний купець і чотириразовий лорд-мер Лондона. Вона також написала багатьох відомих в суспільстві людей, включаючи лорда Дафферіна (1901).
Серед робіт Генрієти Рей:
Гілас і водяні німфи, репрезентативний приклад її роботиМолода мрія любові (1883)
↑Debra Mancoff and D. J. Trela, eds., Victorian Urban Settings: Essays on the Nineteenth-Century City and Its Contexts, London, Taylor & Francis, 1996; p. 71.
.svg){kind=small}
Велика Британія[1]
Генрієта Рей у Вікісховищі
