Генріх Фрідріх Фюґер
Генріх Фрідріх Фюґер (нім. Heinrich Friedrich Füger; 8 грудня 1751, Гайльбронн — 5 листопада 1818, Відень) — німецький і австрійський художник, один з найбільших представників класицизму в Німеччині.
.svg){kind=small}
Життя та творчість ред.
У 1764 році Г. Ф. Фюґер починає вивчати живопис в класі придворного художника Нікола Жюбаля при Академії мистецтв у Людвігсбурзі. З 1769 року він продовжує навчання в Лейпцигу, у вчителя малювання Гете, Адама Ф. Езера. Потім художник здійснює навчальну поїздку по Італії; в Неаполі він пише фрески у палаці Казерта. У 1774 році Фюґер назавжди переїжджає до Відня. Покровителем і меценатом Фюґера у Відні стає англійський посол сер Роберт Кейт, з його допомогою художник домагається визнання у вищих колах віденського суспільства і серед членів австрійської імператорської родини.
Восени 1776 року Фюґер отримує стипендію для тривалого навчання в Римі. У 1781—1783 роках він живе і працює в околицях Неаполя, виконуючи замовлення австрійського правлячого дому. Починаючи з цього часу в його роботах відчутний сильний вплив творчості Антона Р. Менгса. У 1783 році, за вказівкою державного канцлера Австрії графа Кауніца, Г. Ф. Фюґер стає віце-директором віденської Академії витончених мистецтв, в той час провідною художньою академією Європи. У 1795 він уже був директором Академії, яка в роки його керівництва зазнала значного розквіту. У 1806 році Фюґер призначається директором віденського Художньо-історичного музею і зберігачем палацу Бельведер.
Г. Ф. Фюґер був почесним членом Академій витончених мистецтв Мюнхена і Мілана, лицарем ордена Вюртемберзької корони. У 1780 році він вступає у віденську масонську ложу «Біля пальми», в 1785 він переходить в ложу «До правди». У 1876 році в його честь у Відні була названа вулиця (Fügergasse).
Основними царинами творчості Г. Ф. Фюґера були портретний живопис і художня мініатюра. Писав також полотна на біблійну, історичну і мітологічну тематику. За стилем твори художника є перехідними від живопису бароко до епохи класицизму. Заслуги Фюґера в розвиткові австрійського живопису дійсно величезні, його при житті вже називали Батьком художників Відня[8].
Серед його учнів був Франц Ксавер Лампі.
Галерея ред.
-
Страта весталки -
Купання Беєр-Шеві -
Портрет Марії Терези де Бурбон -
Портрет Франца-Йосипа, графа Заурау -
Портрет князя Миколи Борисовича Юсупова -
Смерть Дідони -
Прометей приносить людям вогонь -
Портрет княгині Варвари Василівни Голіциної -
Портрет Франца Брокмана
,_by_Heinrich_Friedrich_F%C3%BCger_(1751-1818).jpg)
Література ред.
- Karl Weiß: Füger, Heinrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878 S. 177—179.
- Ferdinand Laban: Heinrich Friedrich Füger, der Porträtminiaturist. Grote, Berlin 1905.
- Carl Wilczek: Heinrich Friedrich Füger. Seine Gemälde und Zeichnungen. Selbstverlag, Wien 1925.
- Carl Wilczek: Füger, der Klassizist und Großmaler. In: Leo Planiscig (Hrsg.): Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen in Wien, Neue Folge. Band II, Wien 1928 S. 329—354.
- Steffi Röttgen: Heinrich Friedrich Füger. In: Zbornik. Za umetnostno zgodovino Archives d'histoire de l' art, Nova Vrsta XI—XII. 1974—1976, S. 323—333.
- Ingeborg Schemper-Sparholz: Die Etablierung des Klassizismus in Wien. Friedrich Heinrich Füger und Franz Anton Zauner als Stipendiaten bei Alexander Trippel in Rom. In: Direktion des Schweizerischen Landesmuseums in Zürich (Hrsg.): Zeitschrift für Schweizerische Archäologie und Kunstgeschichte. Band 52, Heft 4, 1995, S. 247—270.
- Robert Keil: Heinrich Friedrich Füger (1751—1818) — Nur wenigen ist es vergönnt das Licht der Wahrheit zu sehen. Amartis, Wien 2009 (Monografie mit Werkverzeichnis, 750 Abbildungen, davon 100 in Farbe).
Примітки ред.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Web umenia
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118968696 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Füger, Friedrich Heinrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 5. — S. 1.
- ↑ https://www.europeana.eu/de/item/15508/AZ6604
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436421
- ↑ Claudia Reichl-Ham: Das Jahr 1809 im Spiegel der Objekte des Heeresgeschichtlichen Museums, in: Viribus Unitis. Jahresbericht 2009 des Heeresgeschichtlichen Museums, Wien 2010, S. 107.