Генріх Безольд
Генріх Безольд (нім. Heinrich Besold; 18 жовтня 1920, Нюрнберг — 28 грудня 2018, Кельн) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне, фрегаттен-капітан бундесмаріне.
| Генріх Безольд | |
|---|---|
| нім. Heinrich Besold | |
| Народився |
18 жовтня 1920[1] Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Веймарська республіка, Німецька імперія[1] |
| Помер |
28 грудня 2018 (98 років) Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат |
| Знання мов | німецька[1] |
| Учасник | Друга світова війна[1] |
| Військове звання | Фрегаттен-капітан |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
16 вересня 1939 року вступив на флот. В серпні-листопаді 1940 року служив в управлінні морської артилерії в Булоні. З листопада 1940 по квітень 1942 року пройшов курс офіцера служби озброєнь. З квітня 1942 по березень 1943 року — ад'ютант і командир роти Управління морської артилерії в Гаазі. В березні-червні пройшов навігаційний курс, з червня 1943 по березень 1944 року — курс підводника. З 1 березня по травень 1944 року пройшов командирську практику на підводному човні U-981, з липня по 15 листопада 1944 року — на U-518. З 17 січня по 1 травня 1945 року — командир U-1308. В травні був взятий в полон британським и військами.
Служив в бундесмаріне, в 1977 році вийшов на пенсію. Решту життя прожив в Кельні.
Разом з Рудольфом Арендтом Безольд був одним з двох останніх живих командирів підводних човнів крігсмаріне.
Сім'я ред.
Був двічі одружений, обидва рази овдовів.
Звання ред.
- Кандидат в офіцери (16 вересня 1939)
- Кадет служби озброєнь (1 лютого 1940)
- Фенріх служби озброєнь (1 липня 1940)
- Оберфенріх служби озброєнь (1 липня 1941)
- Лейтенант служби озброєнь (1 березня 1942)
- Лейтенант-цур-зее (1 березня 1943)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1943)
Нагороди ред.
- Залізний хрест 2-го класу (29 жовтня 1944)
- Нагрудний знак підводника (29 жовтня 1944)
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 28. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1