Генрих Михайлович Дмоховський (біл. Генрых Дмахоўскі; він же Генрик Дмуховський, Генрі Д. Сандерс; 14 (26) жовтня 1810(18101026) — 14 (26) травня 1863) — учасник національно-визвольного руху на землях Білорусі, Литви та Польщі у 1830-1860-ті роки. Скульптор.

Генрих Дмоховський
Народився 26 жовтня 1810(1810-10-26)
Zabaloccied, Дісненський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 26 травня 1863(1863-05-26) (52 роки)
Докшиці, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
·загиблий у бою
Поховання Birulid
Країна  Російська імперія
Діяльність скульптор
Alma mater Вільнюський університет
Знання мов польська
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Віленська археологічна комісія
Батько Michał Dmochowskid
Нагороди
Cross of Independence with Swords

Біографія ред.

Походив з дворянської родини. Після закінчення природничого факультету Віленського університету (1828) приєднався до повстання 1830-1831, брав участь у партизанських діях на кордоні Російської імперії. Після поразки повстання загін Г. Дмоховського був змушений відступити на Полісся, а потім на Волинь, звідти в Галичину (на територію Австро-Угорщини). Австро-угорська влада заарештувала Г. Дмоховського, суд засудив його до ув'язнення, яке відбув у 1834-1841 роках у фортеці Куфтайн. Після звільнення жив у Франції, навчався в художній школі, відвідував майстерні відомих скульпторів.

В 1846 році брав участь у вуличних боях у Львові. У 1852 році опинився в США під ім'ям Генрі Д. Сандерс. Для будівлі конгресу (у Вашингтоні) створює бюсти Джорджа Вашингтона, Томаса Джефферсона, Бенджаміна Франкліна, Тадеуша Костюшко. Ці бюсти і сьогодні прикрашають приміщення Конгресу США. В цей час він робить медальйон з силуетами страчених декабристів, бюст Л. Кошута, скульптурну групу "Гарібальді з воїнами". У США померли його дружина і діти, поховані в Філадельфія, на могилах Г. Дмоховським поставлено пам'ятник.

По смерті рідних, у травні 1861 року (4 роки тривала бюрократична тяганина — поки йому дали дозвіл виїхати з США) Г. Дмоховський відкрив скульптурне ательє у Вільнюсі. Серед кращих творів, зроблених у цей час, — модель надгробного пам'ятника Варвари Радзивілл, фігура Св. Владислава для Віленської кафедри, пам'ятник Владислава Сирокомлі. Обраний товариством дійсним членом Віленської археологічної комісії.

 
Меморіальна дошка на будівлі бібліотеки в Заболотті, на місці якої стояв садибний будинок Дмоховських

Під час повстання 1863-1864 Г. Дмоховський став повстанським комісаром Дісненського повіту. Загинувши 26 травня 1863 року в одному з перших боїв з російськими військами біля фільварку Поріччя. Похований на Курганному могильнику біля села Бірулі Докшицького району Вітебської області. У травні 2020 на могилі Г. Дмоховського встановлено пам'ятник[1].

Література ред.

  • Кісялёў Г. Адысея паўстанца-скульптара // Кісялёў Г. Героі і музы. Мн., 1982.
  • Багадзяж М. Жыццё Дмахоўскага // Новы Час № 9(14), 2003.
  • Walendowski T. Posag zwrócony ku rzece // Przegląd Polski (17 sierpnia), 2005.
  • Ермаловіч В. Генры Сандэрс, ён жа Генрык Дмахоўскі //Газета «Рэспубліка» № 188, 02.10.2010.

Посилання ред.

Примітки ред.