Ге́нрик Арцто́вський (пол. Henryk Arctowski; 15 липня 1871, Варшава — 21 лютого 1958, Вашингтон) — польський, американський географ, геофізик, геолог, мандрівник, дослідник Антарктики; професор Львівського університету.

Генрик Арцтовський
пол. Henryk Arctowski
Генрик Арцтовський у Вашингтоні, березень 1940 року
Генрик Арцтовський у Вашингтоні, березень 1940 року
Генрик Арцтовський у Вашингтоні, березень 1940 року
Народився 15 липня 1871(1871-07-15)[1][2][…]
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 21 лютого 1958(1958-02-21)[1][2][…] (86 років)
Вашингтон, США[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність мандрівник-дослідник, географ, геолог, метеоролог
Alma mater Льєзький університет
факультет природничих наук Паризького університетуd
Галузь геофізика, географія, геологія
Заклад Смітсонський інститут, Львівський університет
Вчене звання академік ПАН
Членство Польське наукове товариство у Львові
Polskie Towarzystwo Geologiczned
У шлюбі з Jane Arctowskad
Нагороди

CMNS: Генрик Арцтовський у Вікісховищі

Біографія ред.

Син Кароля Арцта (сполонізував своє прізвище в 1890-х рр).

Закінчив гімназію в Іновроцлаві.

Вивчав хімічні, геологічні та метеорологічні науки в Льєжу (Бельгія), Сорбонні (Париж), Англії та Швейцарії.

1895 — познайомився з бельгійським мандрівником Адрієном де Жерлашем де Ґомрі.

18971899 — взяв участь у антарктичній експедиції Адрієна де Жерлаша де Ґомрі на кораблі Belgica як її науковий керівник. Серед учасників експедиції були Роальд Амундсен, Фредерік Кук і Антоній Болеслав Добровольський. Першими перезимували в Антарктиці — на судні, затертому кригою.

Під час дрейфування судна мандрівники отримали цінні спостереження морської криги й айсбергів, а також цінні метеорологічні спостереження. Де Жерлаш описав подорож у своїй книжці «15 місяців в антарктичному океані» (польський переклад вийшов 1903 року).

1903-1909 — Арцтовський керував метеорологічною станцією Observatoire Royal de Belgique в Укль (Бельгія). Опрацював наукові дані, зібрані під час антарктичної експедиції, та опублікував їх у праці Résultats de voyage de Belgica (1903-1913). У галузі геології розвинув власну гіпотезу під назвою «Антарктанди» — про подібність геологічної будови Південних Андів (зокрема, Вогняної Землі) та півострова Грехема в Антарктиді.

1910 — взяв участь у французькій експедиції на Шпіцберген і Лофотенські острови на судні «Іль-де-Франс» (Ile-de-France).

1910-1918 — керував природничим відділом Нью-Йоркської публічної бібілотеки.

1920 — повернувся до Польщі, де прем'єр-міністр Ігнацій Падеревський запропонував йому посаду міністра народної освіти. Проте перемогло бажання займатися наукою, і Арцтовський став професором кафедри геофізики та метеорології Львівського університету (1921). Протягом міжвоєнного періоду спільно зі своїми співробітниками опублікував понад 130 наукових праць. 1930-1932 — був директором Астрономічної обсерваторії Львівського університету. 1935 — став членом Польської Академії Наук.

У момент вибуху Другої світової війни (1 вересня 1939 р.) як президент Міжнародної комісії кліматичних змін перебував на конгресі Міжнародної геодезично-геофізичної спілки у Вашингтоні (США). Через неможливість повернення на Батьківщину прийняв пропозицію наукової роботи у Смітсонському інституті, яка тривала у 19391950 рр.

Похований у Варшаві, на цвинтарі Військові Повонзки.

Ушанування пам'яті ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #12279804X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.

Посилання ред.