Геннадіївська Біблія
Геннадіївська Біблія — перший повний список книг Біблії церковнослов'янською мовою. Сформована 1499 у Новгороді Великому завдяки діяльності новгородського архієпископа Геннадія. Окрім збирання доступних на той час слов'янських текстів, було здійснено наново переклади відсутніх книг (Параліпоменон (Хронік), Ездри, Неємії, Товита, Юдит, Премудрості Соломонової, 1-ша та 2-га Маккавейські, частина книги Естер) із латинської Вульгати, чеських списків, із масоретського тексту. У Геннадіївській Біблії було використано запозичений з латинської Вульгати та німецької друкованої Біблії поділ на книги та розділи. З книги було зроблено кілька списків, один з яких привіз до України за згодою російського царя Івана IV писар Великого князівства Литовського М. Гарабурда. Цей список став основою для підготовки та видання Острозької Біблії (1581).
Джерела
ред.- Геннадіївська Біблія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Геннадіївська_Біблія
- Головащенко С. І., Саган О. Н. Геннадіївська Біблія [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 81. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання
ред.- Геннадіївська Біблія [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія