Вікіпедія

Генеральний суддя

Генеральний суддя[1][2] в різний час — службова особа державної адміністрації України.

Генеральний суддя ред.

  1.   Вища службова особа державної адміністрації Війська Запорозького у 16-18 століттях, член генеральної старшини. Генеральних суддів, як правило, було двоє. Генеральний суддя розглядав справи, що поступали на ім'я гетьмана. Рішення генеральний суддя виносив одноосібне, лише в присутності писаря. Часто генеральний суддя виїжджав вирішувати судові справи на місця. Генеральний суддя очолював Генеральний військовий суд, часто брав участь у дипломатичних переговорах, а також виконував обов'язки наказного гетьмана. Інша назва — Військовий суддя.
  2.   В Українській Народній Республіці і Українській Державі (1917-18) — вища судова посада, член Генерального суду. 2(15 січня) 1918 року Мала Рада таємним голосуванням обрала генеральними суддями УНР П. Ачкасова, О. Бутовського, Пухтинського, М. Радченка, О. Хруцького, Г. Шіянова, С. Шелухина, Попова. Після відновлення в березні 1918 року влади Української Центральної Ради в Києві геральними суддями стали стали П.Ачкасов, Пухтинський, С. Шелухин, А. Вязлов, А. Марголін, П. Яценко, Д. Маркович, Г. Шіянов, Попов, М.Радченко. В перші місяці існування Гетьманату було створено Генеральний суд Української Держави, до складу якого увійшла більшість генеральних судей УНР. 8 липня 1918 року на основі затвердженого гетьманом закону Ради Міністрів ці генеральні судді склали основу Державного сенату Української держави і отримали звання сенаторів.

Військовий суддя ред.

  1. Службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі в 16-18 ст. Розглядав кримінальні і цивільні справи, проводив разом з військовим осавулом слідство і виносив вироки. У своїх рішеннях керувався нормами українського звичаєвого права і традиціями судової практики Козацької держави. Вироки судді затверджувались кошовим отаманом, а смертні — радою. Обирався на військовій раді терміном на один рік. Зовнішнім знаком влади військового судді була велика срібна печатка, яку він мусив мати при собі під час військових зібрань і скріплювати нею підпис кошового отамана на документах, ухвалених військовою радою. Будучи найближчим помічником кошового отамана, часто призначався наказним отаманом. Останнім суддею Запорізької Січі був П. Головатий. Інша назва — Кошовий суддя.

Список ред.

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[3]:

1649    Семен Бреус гетьманування Богдана Хмельницького.
1649—1651    Матвій Онацький гетьманування Богдана Хмельницького.
1651—1657    Самійло Богданович-Зарудний гетьманування Богдана Хмельницького та Івана Виговського.
1654    Яків Клиша гетьманування Богдана Хмельницького.
1654—1655    Федір Лобода гетьманування Богдана Хмельницького.
1654—1656    Антін Жданович гетьманування Богдана Хмельницького.
1657—1659    Герман Гапонович гетьманування Івана Виговського.
1659—1660    Іван Безпалий гетьманування Юрія Хмельницького.
1659—1663    Іван Кравченко (Правденко) гетьманування Юрія Хмельницького.
1660—1662    Михайло Радкевич-Портянка гетьманування Юрія Хмельницького.
1661    Василь Глосинський гетьманування Юрія Хмельницького.
1661—1662    Семен Голуховський гетьманування Якима Сомка.
1661—1662    Григорій Лісницький гетьманування Юрія Хмельницького.
1662    Гуляницький Тиміш гетьманування Якима Сомка.
1663    Семен Гладкий гетьманування Якима Сомка.
1663—1665    Іван Креховецький гетьманування Павла Тетері.
1663—1665    Юрій Незамай гетьманування Івана Брюховецького.
1666—1669    Петро Забіла гетьманування Івана Брюховецького.
1665—1666    NN NN гетьманування Івана Брюховецького.
1666—1667    Павло Животовський гетьманування Івана Брюховецького.
1664—1665    Герман Гапонович гетьманування Петра Дорошенка.
1665—1666    Михайло Суличич гетьманування ????.
1666—1667    Семен Биховченко гетьманування ????.
1667    Михайло Радкевич-Портянка гетьманування Петра Дорошенка.
1667—1668    Семен Богаченко гетьманування ????.
1667—1669    Герман Гапонович гетьманування ????.
1668—1669    Григорій Білогруд гетьманування Петра Дорошенка.
1669—1672    Іван Самойлович гетьманування Дем'яна Многогрішного.
1671—1674    Прокіп Бережицький гетьманування Петра Дорошенка.
1671    Григорій Кудлай гетьманування Михайла Ханенка.
1672    Іван Домонтович згадується генеральним суддею і власником Кудрівки
1675    Дмитро Чернявський гетьманування Петра Дорошенка.
1683, 1685    Кость Кублицький гетьманування Івана Самойловича.
1683—1691    Михайло Вуяхевич гетьманування ????.
1687—1701    Сава Прокопович гетьманування Івана Самойловича.
1699—1708    Василь Кочубей гетьманування Івана Мазепи.
1706—1709    Василь Чуйкевич гетьманування Івана Мазепи.
1707—1709    Михайло Гамалія гетьманування Івана Мазепи.
1713—1715    Іван Нос (Ніс) гетьманування Івана Скоропадського.
1715—1728    Іван Чарниш гетьманування Івана Скоропадського та Павла Полуботка.
1728—1740    Михайло Забіла гетьманування Данила Апостола.
1728—1730    Андрій Кандиба гетьманування Данила Апостола.
1731—1740    Іван Борозна гетьманування Данила Апостола.
1741—1751    Яким Горленко гетьманування Кирила Розумовського.
1741—1751    Федір Лисенко гетьманування Кирила Розумовського.
1756—1781    Ілля Журман гетьманування Кирила Розумовського.
1762—1781    Олександр Дублянський гетьманування Кирила Розумовського.
1763—1776    Яким Сулима гетьманування Кирила Розумовського.

Примітки ред.

  1. ↑ ґенеральний суддя — у деяких сучасних джерелах
  2. ↑ Горобець В. Полковник Війська Запорозького та його влада // Український історичний журнал. — К., № 4 (517) за липень-серпень 2014.— С. 60. ISSN 0130-5247
  3. ↑ Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генеральний_суддя&oldid=41789620