Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф

науково-дослідний інститут

Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф (ГЦДР) — (нім. Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf (HZDR)) — науково-дослідний центр, розташований у Дрездені (Німеччина). З 1 січня 2011 року входить до Гельмгольц асоціації німецьких науково-дослідних інститутів.

Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf (HZDR)
Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф
Центральний вхід у науково-дослідний центр
Абревіатура HZDR
Тип науково-дослідний інститут
Засновано 1992
Правовий статус зареєстроване об'єднанняd
Мета Наукові дослідження
Країна  Німеччина
51°03′48″ пн. ш. 13°56′58″ сх. д. / 51.06360000002777610° пн. ш. 13.949700000028° сх. д. / 51.06360000002777610; 13.949700000028Координати: 51°03′48″ пн. ш. 13°56′58″ сх. д. / 51.06360000002777610° пн. ш. 13.949700000028° сх. д. / 51.06360000002777610; 13.949700000028
Місце діяльності Німеччина, Дрезден
Членство Товариство імені Гельмгольца
Informationsdienst Wissenschaftd[1]
German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[2]
Науковий керівник Роланд Зеорбрай
Комерційний директор Петер Йонк
Членів 15 (24 лютого 2022)[3]
Штат працівників близько 800 (2010)
Материнська
організація
Товариство імені Гельмгольца
Дочірня(і)
організація(ї)
Helmholtz Institute Freiberg for Resource Technologyd
Dresden High Magnetic Field Laboratoryd
Бюджет близько 85 млн євро (2010)
Вебсайт: www.hzdr.de

Мапа

CMNS: Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф у Вікісховищі

Історія ред.

Колишній науково-дослідний центр Россендорф було засновано у 1956 році Німецькою академією наук. До 1974 року заступником директора був уродженець Німеччини фізик Клаус Фукс.

Після возз'єднання Німеччини він був реорганізований у Дослідницький центр Россендорф. У 2011 році Центр став членом Товариства імені Гельмгольца — асоціації німецьких дослідницьких центрів.

Науково-дослідницькі програми ред.

Від матерії до матеріалів ред.

За допомогою сучасного дослідницького обладнання вчені ГЦДР прагнуть поліпшити властивості традиційних матеріалів та розробляти нові. До них, зокрема, належать: моделювання литва сталі, джерел радіаційного випромінювання й ультрасильних магнітних полів для вивчення властивостей різних матеріалів, таких як надпровідники тощо. Фундаментальні дослідження проводяться також із метою отримання можливості використання напівпровідникових матеріалів у електроніці та обчислювальній техніці. Крім того проводяться дослідження магнітних полів у космосі та виникнення речовини внаслідок Великого вибуху.

Дослідження ракових клітин ред.

Дослідження ракових клітин в ГЦДР фокусується на трьох основних сферах: дослідження в області нових радіоактивних фармацевтичних препаратів для діагностики раку, розробці методів візуалізації, що застосовуються в онкології та поліпшення процесу прискорення часток за допомогою лазерних технологій.

Дослідження в галузі енергетики ред.

Вченими ГЦДР проводяться дослідження в галузях хімічної та металообробної промисловості, ядерної безпеки, нових технологій для розвідки, видобутку та використання сировини та біокомпозітних матеріалів.

Структура ред.

Науково-дослідницький центр складається із восьми відділень:

  • Інститут іоно-променевої фізики та матеріалознавства
  • Лабораторія високих магнітних полів
  • Інститут радіохімії
  • Інститут безпеки досліджень
  • Інститут радіофармакології
  • Інститут фізики віпромінювання
  • Гельмгольц інститут технології ресурсів у Фрайберзі
  • Науково-технічний відділ

Дослідники ГЦДР ред.

Посилання ред.

  1. https://idw-online.de/de/institution222
  2. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  3. Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.