Вікіпедія

Гелен Франкенталер

американська мисткиня

Гелен Франкенталер (англ. Helen Frankenthaler; 12 грудня 1928, Мангеттен — 27 грудня 2011, Деріан) — американська художниця-абстракціоніст-експресіоністка.

Гелен Франкенталер
англ. Helen Frankenthaler
Псевдо Motherwell, Mrs. Robert Burns‏[1]
Народилася 12 грудня 1928(1928-12-12)[5][6][…]
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[8]
Померла 27 грудня 2011(2011-12-27)[2][3][…] (83 роки)
Деріан[9][10]
Країна  США[11]
Діяльність гравірувальниця, дизайнерка, літографка, художниця, скульпторка, графікеса, архітектурний кресляр
Галузь абстракціонізм
Alma mater Ліга студентів-художників Нью-Йорка і Беннінгтонський коледж
Вчителі Руфіно Тамайо, Paul Feeleyd і Ганс Гофман
Знання мов англійська[3][12]
Заклад Гантерський коледж
Членство Американська академія мистецтв та літератури, Королівська академія мистецтв і Американська академія мистецтв і наук
Роки активності 1945[13] — 2011[13]
Напрямок Абстрактний експресіонізм[10][10] і Живопис кольорового поля[10]
Жанр абстракціонізм[10][10] і пейзаж[10][10]
Magnum opus Mountains and Sead
Батько Alfred Frankenthalerd
Брати, сестри Gloria F. Rossd
У шлюбі з Роберт Матервелл[14] і Stephen McKenzie DuBruld
Нагороди

Біографія ред.

Гелен Франкенталер народилася 12 грудня 1928 року в Нью-Йорку.[15] Її батьком був Альфред Франкенталер, суддя Верховного суду штату Нью-Йорк.[15] Франкенталер навчалась у школі Далтона під керівництвом художника-мураліста Руфіно Тамайо, та у коледжі Беннінгтона у Вермонті.[15] Під час навчання в Беннінгтонському коледжі навчалася під керівництвом Пола Філі, який допоміг їй зрозуміти образотворчу композицію, та вплинув на її ранній стиль кубізму.[16] Після закінчення школи в 1949 році вона навчалася приватно у художника австралійського походження Воллеса Гаррісона. Вона вийшла заміж за Роберта Матервелла, художника, у 1958 році; пара розлучилася в 1971 році. Працювала в Бостонському університеті в аспірантурі з управління мистецтвом до 2015 року. Німеччини до Сполучених Штатів. У 1994 році Франкенталер вийшла заміж за Стівена М.Дюбрюля молодшого, інвестиційного банкіра, який працював в адміністрації Джеральда Форда.[17] Франкенталер померла 27 грудня 2011 року у Дарієні, штат Коннектикут, після тривалої хвороби.[18]

Стиль і техніка ред.

Франкенталер пройшла через багато фаз і стилістичних змін.[19] Спочатку асоціювалася з абстрактним експресіонізмом. Її стиль вирізняється акцентом на спонтанності, як сказала сама Франкенталер: «Дійсно гарна картина виглядає так, ніби вона сталася відразу». У 1960 році для опису творчості Франкенталера було використано термін «живопис кольорового поля».[20] Термін стосується нанесення на полотно великих площ або полів кольору. Стиль характеризувався використанням відтінків, схожих за тонами чи інтенсивністю.[21] Художники кольорового поля відрізнялися від абстрактних експресіоністів спробами стирання емоційного, міфічного та релігійного змісту.

Техніка ред.

Франкенталер часто малювала на негрунтованому полотні олійними фарбами, які вона сильно розбавила скипидаром, техніка, яку вона назвала «замочування плям». Це дозволяло фарбам проникати безпосередньо в полотно, створюючи розріджений, напівпрозорий ефект, який дуже нагадував акварель.[22] Франкенталер часто працювала, розкладаючи своє полотно на підлозі, техніка, навіяна Джексоном Поллоком.[16]

Нагороди та спадок ред.

Франкенталер отримала Національну медаль мистецтв у 2001 році.[23] Її нагороди включають першу премію за живопис на першій Паризькій бієнале (1959); Золоту медаль Темпла, Академія образотворчого мистецтва Пенсільванії, Філадельфія (1968); Почесну нагороду мера Нью-Йорка в галузі мистецтва та культури (1986) Премію за життєві досягнення, Асоціація мистецтв коледжу (1994).[24] У 1990 році вона була обрана до Національної академії дизайну як асоційований член, а в 1994 році стала академіком.

Фонд Гелен Франкенталер ред.

Нью-йоркський фонд Гелен Франкенталер заснований і наданий художницею за її життя, спрямований на сприяння більшому суспільному інтересу до образотворчого мистецтва та його розумінню. У липні 2021 року фонд надав перший раунд грантів на загальну суму 5,1 мільйона доларів.

Виставки ред.

Перша персональна виставка Франкенталера відбулася в галереї Тібора де Надя, Нью-Йорк, восени 1951 року. Її перша велика виставка відбулася в Єврейському музеї в 1960 році. Наступні персональні виставки включають «Гелен Франкенталер», Музей американського мистецтва Вітні, Нью-Йорк (1969; подорожувала до галереї Вайтчепел, Лондон; Берлін), і «Гелен Франкенталер: ретроспектива живопису,» Галерея Майлза МакЕнері, нью-йоркська галерея сучасного мистецтва продемонструвала низку її робіт у 2009 році «Гелен Франкенталер», 10 грудня 2019 – 23 січня 2010).[25][26] У 2021 році Новобританський музей американського мистецтва влаштував виставку її робіт на папері з останніх етапів її творчості під назвою «Гелен Франкенталер; Пізні роботи 1990–2003».

Колекції ред.

Вона була призначеною президентом Національної ради з питань мистецтва, яка консультує голову NEA. У 1989 році вона стверджувала, що державне фінансування мистецтва «не є частиною демократичного процесу» і «починає породжувати мистецького монстра». [27]

Література ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://mix-n-match.toolforge.org/#/entry/115941438
  2. ↑ а б http://www.nytimes.com/2011/12/28/arts/helen-frankenthaler-abstract-painter-dies-at-83.html?pagewanted=all
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Helen Frankenthaler
  5. ↑ https://www.frankenthalerfoundation.org/helen/biography
  6. ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  7. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  8. ↑ Directory of Southern Women Artists — The Johnson Collection.
  9. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  10. ↑ а б в г д е ж и RKDartists
  11. ↑ Museum of Modern Art online collection
  12. ↑ CONOR.Sl
  13. ↑ а б RKDartists
  14. ↑ https://www.dedalusfoundation.org/motherwell/chronology
  15. ↑ а б в "Helen Frankenthaler", Britannica, Retrieved 24 December 2014.
  16. ↑ а б Babington, Jacklyn (2005). Against the grain: the woodcuts of Helen Frankenthaler. Artonview. 44: 22—27.
  17. ↑ Glueck, Grace (27 грудня 2011). Helen Frankenthaler, Abstract Painter Who Shaped a Movement, Dies at 83. The New York Times. Процитовано 27 грудня 2011.
  18. ↑ "Helen Frankenthaler, Abstract Painter Who Shaped a Movement, Dies at 83" by GRACE GLUECK, The New York Times, DEC. 27, 2011
  19. ↑ Carmean, E.A. Jr. (1978). On Five Paintings by Helen Frankenthaler. Art International. 22: 28—32.
  20. ↑ 'Color Field' Artists Found a Different Way Retrieved 3 August 2010
  21. ↑ Anfam, David. Colour field painting. Oxford Art Online. Oxford University Press.
  22. ↑ Fenton, Terry. "Morris Louis [Архівовано 2019-05-18 у Wayback Machine.]". sharecom.ca. Retrieved December 8, 2008
  23. ↑ Lifetime Honors: National Medal of Arts. National Endowment for the Arts. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2011.
  24. ↑ Collection Online Helen Frankenthaler - Guggenheim Museum. Guggenheim Museum. The Solomon R. Guggenheim Foundation (SRGF). Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
  25. ↑ Miles McEnery Gallery. Ocula. 18 травня 2021.
  26. ↑ Helen Frankenthaler. Miles McEnery Gallery.
  27. ↑ Helen Frankenthaler: Innovative painter who took abstract art in a new direction. The Independent. 12 січня 2012. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 22 жовтня 2018.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гелен_Франкенталер&oldid=40964532