Гейсман Олександр Фаустинович

Олекса́ндр Фаусти́нович (Фа́устович, Фа́встович) Ге́йсман (рос. Александр Фаустинович Гейсман; * 1815, Кам'янець-Подільський — † березень 1859) — російський економіст, поліглот. Батько військового письменника, генерал-лейтенанта Платона Гейсмана.

Гейсман Олександр Фаустинович
Народився 1815
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер 1859
Країна  Російська імперія
Діяльність економіст
Alma mater Казанський державний університет

Біографія ред.

Правнук підполковника Івана Івановича Гейсмана, начальника загону в першу польську війну російської імператриці Катерини II. Рід Гейсмана, що походив від фламандського роду Гейсманс (Huysmans), було занесено до родовідної дворянської книги Подільської губернії.

Олександр Гейсман навчався спочатку в Київському, а потім у Казанському університетах. 1840 року зі ступенем кандадата закінчив філософський факультет Казанського університету.

Закінчивши університетський курс, працював старшим учителем історії та статистики Новгородської гімназії [1][2][3][4][5][6]. Відслуживши потрібну кількість років у чині колезького асесора, вийшов у відставку. 1848 року надав у Київський університет дисертацію «Про суть основного фізіократичного вчення та про значення його в історії політичної економії» (рос. «О сущности основного физиократического учения и о значении его в истории политической экономии»). Після успішного захисту дисертації Гейсману 22 квітня 1849 року надали ступінь магістра політичної економії та статистики. Після цього Олександр Фаустинович повернувся на батьківщину, де готувався до того, щоб посісти професорську кафедру.

У 1850-х роках Гейсман був співробітником свого друга Івана Вернадського, який у Санкт-Петербурзі видавав журнал «Экономический указатель». У статтях і фейлетонах, що друкувалися в цьому виданні, Олександр Фаустинович дуже мальовничо зображував економічні відносини та особливо побут поміщиків Поділля. Деякі читачі впізнавали себе в дійових особах цих своєрідних картинок, але не дратувалися, оскільки описи не містили образ, були добродушними. Тому до Гейсмана ставилися з великою повагою в колі подільської інтелігенції (не було винятком і польське дворянство Поділля). Особливо це проявилося під час підготовчих робіт на місцях перед звільненням селян. Редакційна комісія подільського дворянського комітету з поліпшення побуту селян, що належали поміщикам, зважаючи на «відмінні здібності та досвідченість» Олександра Фаустиновича, запропонувала йому посісти посаду діловода у цьому комітеті, на що Гейсман дав згоду. Виконавши необхідну роботу в губернському комітеті, Олександр Фаустинович мав відбути з доповіддю в Київ, а далі в Петербург, але цьому завадила його смерть у березні 1859 року.

Гейсман знав вісім мов — латинську, грецьку, російську, польську, французьку, німецьку, італійську та англійську.

Як зазначає «Російський біографічний словник», який з 1896 року видавав Олександр Половцов, перед Гейсманом «відкривалося широке поле діяльності на урядовій чи громадській службі або на професорській кафедрі. Смерть його була особливо відчутною для Поділля, де було ще надто мало людей із широким кругозором, які вважали все російське своїм, а не чужим, а ще менше було тих, хто писав і друкував свої праці російською мовою».

Публікації ред.

  • Гейсман. Подольская Гаванна: Письмо из Каменец-Подольска // Московские ведомости. — 1851. — № 146.

Примітки ред.

  1. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1842. — Санкт-Петербург. — Часть первая. — С. 345.
  2. Адрес-календарь, или Общий штат Российской империи на 1843 год. — Санкт-Петербург. — Часть первая. — С. 202.
  3. Адрес-календарь, или Общий штат Российской империи на 1844 год. — Санкт-Петербург. — Часть первая. — С. 185.
  4. Адрес-календарь, или Общий штат Российской империи на 1845 год. — Санкт-Петербург. — Часть первая. — С. 190.
  5. Адрес-календарь, или Общий штат Российской империи на 1846 год. — Санкт-Петербург. — Часть первая. — С. 165.
  6. Адрес-календарь, или Общий штат Российской империи на 1847 год. — Санкт-Петербург. — Часть первая. — С. 177.

Джерела та література ред.

  • Гейсман, Александр // Источники словаря русских писателей / Собрал С. А. Венгеров. — Т. 1: Аарон — Гоголь. — Санкт-Петербург, 1900. — С. 719.
  • Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Подольской губернии / Издание Подольского дворянского депутатского собрания. — Каменец-Подольск: Типография Подольского губернского правления, 1897. — С. 24.
  • Корбут М. К. Казанский государственный университет имени В. И. Ульянова-Ленина за 125 лет, 1804/05—1929/30: В двух томах. — Т. 1. — Казань, 1930. — С. 73, 152.
  • Гейсман П. А. Гейсман Александр Фаустинович // Русский биографический словарь / Издание Императорского русского биографического общества. — Т. 4: Гааг — Гербель. — Москва, 1914. — С. 361—362.
  • Гейсманы: 1) Гейсман Александр Фавстинович // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова. — Т. 6: Гадание — Глазчатка. — Санкт-Петербург, 1901. — С. 335.
  • Гейсманы: 2) Гейсман Александр Фавстович // Энциклопедический словарь / Издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Дополнительный том 1а. — Санкт-Петербург, 1905. — С. 520.
  • Преподаватели, учившиеся и служившие в Императорском Казанском университете (1804–1904 гг.): Материалы для истории университета / Собрал А. И. Михайловский. — Часть 1. — Казань, 1901. — С. 245, 253.
  • Академические списки Императорского университета св. Владимира (1834–1884). — Киев: В типографии Императорского университета св. Владимира, 1884. — С. 24.
  • Об «О сущности основного физиократического учения» // Отечественные записки. — 1849. — Т. 63. — Отд. 6. — С. 49.
  • Чернышевский Н. Г. О поземельной собственности. Критику «Современника». Статьи г. И. В-ского: «Экономический указатель» № 22, 25, 27 и 29 // Современник. — 1857. — Том 65. — Отдел 3. — С. 60.
  • Будзей Олег. Економіст-поліглот із Кам'янця // Подолянин. — 2011. — 2 грудня. — С. 8.

Інтернет-русурси ред.