Га́чек (чеськ. háček «гачок», англ. caron) — діакритичний знак, що вживають у латинській абетці над деякими буквами для зміни їхнього звучання. Найпоширеніші літери з гачеком — č, ř, š, ž. Авторство знаку належить Янові Гусу, що ввів його 1410 року. Форма походить від точки над літерою. Згодом вигляд став сучасним.

ˇ
Гачек
Діакритики в кирилиці, латиниці й грецькій абетці
Знаки наголосу
знак наголосу(◌́)
акут(´)
подвійний акут(˝)
гравіс/варія(`)
подвійний гравіс( ̏)
бревіс(˘)
обернений бревіс( ̑)
гачек(ˇ)
седиль(¸)
циркумфлекс(ˆ)
умлаут(¨)
крапка(·)
гак(  ̡   ̢  ̉)
палатальний гак(◌̡)
ретрофлексний гак(◌̢)
гак зверху / dấu hỏi(◌̉)
ріжок / dấu móc( ̛)
йота підписна( ͅ )
макрон(¯)
макрон знизу(◌̱)
підкреслення(◌̲)
вертикальна лінія зверху(◌̍)
огонек / nosinė(˛)
периспомена( ͂ )
кільце(˚, ˳)
кільце знизу(◌̥)
штрих(◌̵, ◌̶)
густий придих()
тонкий придих(᾿)
ісо()
Знаки, іноді використовувані як діакритики
апостроф()
нахильна риса(◌̸)
двокрапка(:)
кома(,)
дефіс(˗)
тильда(~)
Діакритики в інших писемностях
Арабські діакритики
Церковнослов'янські діакритики
камора( ҄)
покриття( ҇)
титло( ҃)
ерок(◌꙽)
Діакритики ґурмукхі
Гебрайські діакритики
Індійські діакритики
анусвара( )
чандрабінду()
нукта()
вірама()
чандраккала()
Діакритики МФА
Японські діакритики
дакутен()
хандакутен()
Кхмерські діакритики
Сирійські діакритики
Тайські діакритики
Інше
Пунктирне коло
Пунктуаційні знаки
Логічні символи

Назва ред.

В офіційній англомовній номенклатурі Юнікоду використовується назва caron, (наприклад, Latin capital letter Z with caron). Перша згадка цієї назви датується 1967 роком у посібнику, розробленому для уряду США «United States Government Printing Office Style Manual», а згодом використана у таких наборів символів, як DIN 31624 (1979), ISO 5426 (1980), ISO/IEC 6937 (1983) та ISO/IEC 8859-2 (1985).[1] Походження назви залишається незрозумілим, але було припущено, що воно походить від поєднання слів caret і macron.[2]

Назва haček (без позначки довгої голосної) зустрічається в більшості англійських словників, Оксфордський словник англійської мови подає її ще у виданні 1953 року. У чеській мові háček означає гачок, форма множини — háčky.

У словацькій знак називається mäkčeň («пом'якшувач»), у словенській strešica («дашок») чи kljukica («гачок»), у хорватській та сербській kvaka чи kvačica (теж «гачок»), у литовській paukščiukas («пташка»), katus («дах») у естонській, hattu («капелюх») у фінській та ičášleče («клин») у мові лакота.

Слов'янські мови ред.

Спочатку знак вживався лише в чеській писемності, зараз також вживається в словацькій[3]. 1830 року Людевит Гай ввів гачек у хорватську писемність. З середини 19 століття вживається в словенській писемності. Наразі вживається в лужицьких мовах [4].

З 1834 року робилися спроби запровадити гачек до українських абеток на основі латинки, з початку 20 століття знак зустрічається в білоруській латинці. Сьогодні гачек іноді використовують для транслітерації латинкою українських слів (хоча зазвичай українські власні назви відтворюють засобами англійської мови).

Балтійські мови ред.

Гачек використовується також в алфавітах сучасних балтійських мов: литовської та латиської.

Транскрипція та транслітерація ред.

Букви з гачеком широко вживані в лінгвістичних роботах при транскрипції безписемних мов світу (у тому числі в записі реконструйованих праформ — праслов'янських, праіндоєвропейських), а також у латинській транслітерації інших писемностей, в тому числі й слов'янської кирилиці. Однак в МФА вживання цього знака обмежене (наприклад, для шиплячого, що відповідає кириличному ш або чеському š, використовується символ ʃ).

Письмові та друковані гачеки ред.

У друкованому тексті гачек, що вживається з певними літерами (малі ť, ď, ľ, велика Ľ) перетворюється на позначку, схожу на апостроф. У рукописному тексті це трапляється рідко. Незважаючи на схожість із апострофом, існують значні відмінності в кернингу. Використання апострофа замість гачека вважається непрофесійним, хоча часто зустрічається на товарах, вироблених за кордоном та імпортованих до Чехії та Словаччини (для порівняння: t' — ť, L'ahko — Ľahko). (Апострофи, що позначають пом'якшення у деяких прибалтійсько-фінських мовах, таких як вируська та карельська, не є формами гачека.)

Див. також ред.

Циркумфлекс

Примітки ред.

  1. Andrew West, Antedating the Caron [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Unicode.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 4 вересня 2011. 
  3. До 18 століття на території Словаччини як літературна мова вживалася чеська, хоча пам'ятки власне словацької мови існують з початку 16 століття
  4. Писемність у лужицьких мов виникла в 16 столітті. Крім сучасної писемності, відомо готичне німецьке письмо швабах.