Гарник Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Га́рник (нар. 1 січня 1958, с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український юрист, державний радник юстиції 1-го класу. У 2002 році виконував обов'язки Генерального прокурора України. З 2011 до 2014 років був Броварським міжрайонним прокурором Київської області. 9 вересня 2014 року звільнений з органів прокуратури.
| Микола Васильович Гарник | |
|---|---|
 | |
| в.о. Генеральний прокурор України | |
| 30 квітня 2002 — 6 липня 2002 | |
| Президент | Леонід Кучма |
| Попередник | Михайло Потебенько |
| Наступник | Святослав Піскун |
| Народився |
1 січня 1958 (66 років) с. Степове, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР |
| Громадянство |
 СРСР→ Україна |
| Нагороди |
  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Служив у Прикордонних військах КДБ СРСР. Закінчив Харківський юридичний інститут.
Прокурорська діяльність ред.
З грудня 1997 по липень 1998 року — перший заступник прокурора Київської області.
З липня 1998 по серпень 1999 року — прокурор Київської області.
2000 — член Координаційної ради з питань державної служби при Президенті України.
З 30 квітня до 6 липня 2002 року — в. о. Генерального прокурора України.
З 6 липня 2002 року — перший заступник Генерального прокурора України.
З липня 2002 року — перший заступник прокурора міста Києва.
З 22 лютого 2011 року призначений Броварським міжрайонним прокурором Київської області[1].
9 вересня 2014 року звільнений з посади Броварського міжрайонного прокурора Київської області[2].
Скандали ред.
Під час діяльності Броварським міжрайонним прокурором Київської області Микола Гарник та Броварська міжрайонна прокуратура відзначилися бездіяльністю у розслідуванні справ, пов'язаних зі зловживаннями та правопорушеннями з боку правоохоронних органів та чиновників міста Бровари та Броварського району[3].
Від травня 2014 року новостворений Броварський Люстраційний комітет включив Миколу Гарника у списки на люстрацію. Активісти відзначили, що за час керівництва Гарника у Броварах відбувалися земельні махінації, напади на журналістів тощо, щодо яких керівництво прокуратури або не реагувало, або не знаходило складу злочину[4][5]. 9 вересня 2014 року Гарника було звільнено з органів прокуратури[2].
Регалії ред.
- Від серпня 1999 — Державний радник юстиції 1 класу[6].
Звання та нагороди ред.
Заслужений юрист України (27.11.1999)[7]. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (21.08.2001)[8].
Примітки ред.
- ↑ Генеральна прокуратура України[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ а б Люстрація в дії: Миколу Гарника звільнено з посади броварського прокурора [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 09.09.2014
- ↑ Правоохоронці офіційно дозволили нападати на журналістів у Броварах [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 05.12.2012
- ↑ У Броварах вимагають відставки місцевого прокурора та припинення земельних махінацій. ФОТО [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Ні корупції. 20.05.2014
- ↑ Меч люстрації навис над прокурором Гарником — ВІДЕО [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 20.05.2014
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 1999 року № 1010/99 «Про присвоєння М. Гарнику класного чину»
- ↑ Указ Президента України від 27 листопада 1999 року № 1505/99 «Про присвоєння М. Гарнику і М. Обиходу почесного звання "Заслужений юрист України"»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
Посилання ред.
- Гарник сменил Потебенько (рос.). Експерт-центр. 30.04.2002
| Попередник: | в.о. Генеральний прокурор України 30 квітня 2002 — 6 липня 2002 |
Наступник: |
| Потебенько Михайло Олексійович |
Піскун Святослав Михайлович |