Гарбузова олія
Гарбузова олія — рослинна олія, яку отримують з насіння гарбуза методом холодного пресування. Хімічний склад продукту: тригліцериди, ефірні олії, фосфоліпіди, токофероли, каротиноїди, пектини, стерини, вітаміни А, Е і F, селен. Олія багата на поліненасичені жирні кислоти, цинк [1]. Особливе значення має наявність рутину, який організм людини самостійно не синтезує, і нікотинової кислоти [2].
 | |
Аромат у гарбузової олії горіховий, смак має легку гірчинку. Колір від темно-жовтого та світло-червоного до темно-зеленого і навіть майже чорного, через що в країнах Східної Європи її іноді називають «чорним золотом» [2]. У Німеччині, наприклад, вона завжди цінувалася не нижче кращих зразків оливкової олії. Вміст олії в ядрах може досягати 48-54%, білка - до 40% [3]. Крім того, численні автори, починаючи з Авіценни, називають гарбузову олію засобом практично від усіх хвороб[4][5][6].
Регіони виробництва ред.
Олію з насіння гарбуза століттями виробляють практично у всій Центральній і Східній Європі. Особливої якості досягли виробники з федеральної землі Штирія (нім. Steirisches Kürbiskernöl) в Австрії і з історичних областей Нижня Штирія і Прекмур'я (словен. Štajersko prekmursko bučno olje) в Словенії. Обидва ці продукти у 1996 і 2012 роках відповідно Європейська комісія зареєструвала в статусі PGI (Захищене географічне зазначення)[7][8]. У XXI столітті велику цікавість до виробництва продукту виявляють підприємці КНР.
Внутрішнє застосування ред.
Гарбузова олія має досить різкий запах, крім того, при її нагріванні зникають всі корисні елементи, тому цей продукт практично не піддають тепловій обробці. Його вживають в сирому вигляді: в якості заправки до салатів і каш, використовують як основу для соусів. Продукт корисний для шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура. Він нормалізує кислотність кишечника і має м'який проносний ефект. Міститься цинк, необхідний для роботи підшлункової залози і чоловічої сечостатевої системи [2]. Однак авторитетні джерела завжди звертають увагу на необхідність використання олії понад розумні гастрономічні норми або в лікувальних цілях тільки після поради з лікарем.
Зовнішнє застосування ред.
Практикують зовнішнє використання гарбузової олії для видалення прищів, лікування діатезу і грибкових уражень, для швидкого зняття реакції на укуси комах[джерело?]. Її застосовують при термічних або хімічних опіках, змащуючи уражені ділянки шкіри або накладаючи зволожені марлеві пов'язки. У людей з чутливою шкірою олія може викликати алергічну реакцію.
Примітки ред.
- ↑ Туманова Е. (2015). Энциклопедия эфирных масел (рос.). Рипол Классик. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12 січня 2017.
- ↑ а б в Гарбузова олія: користь і шкода, як приймати, протипоказання, лікування (рос.). foodexpert.pro. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 12 січня 2017.
- ↑ Гарбузова олія: користь і шкода, як приймати, протипоказання, лікування (рос.). foodexpert.pro. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 12 січня 2017.
- ↑ Ковальков А. Методика доктора Ковалькова. Победа над весом. — Litres, 2016. — ISBN 9785457021563.
- ↑ Погожева А. (2016). Книга о вкусной и здоровой пище. Тыквенное масло (рос.). Litres. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12 січня 2017.
- ↑ Корсун В., Левин Л., Бердникова Т. Целебная натуротерапия. — Litres, 2014. — ISBN 9785457654990.
- ↑ Registered EC SI/PGI/0005/0418. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
- ↑ Registered EC AT/PGI/0017/1460. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.