Гаральд Ірмшер

німецький футболіст

Гаральд Ірмшер (нім. Harald Irmscher, нар. 12 лютого 1946, Ельсніц) — східнонімецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Гаральд Ірмшер
Гаральд Ірмшер
Гаральд Ірмшер
Гаральд Ірмшер у 1974 році
Особисті дані
Народження 12 лютого 1946(1946-02-12) (78 років)
  Ельсніц, Радянська зона окупації Німеччини
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964–1968 НДР «Мотор» (Цвікау) 102 (12)
1968–1976 НДР «Карл Цейс» 202 (36)
1976–1978 НДР «Вісмут» (Ґера) 35 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966–1974 НДР НДР 36 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1979–1983 НДР «Карл Цейс» (мол.)
1983–1988 НДР НДР (помічник)
1989–1990 НДР «Заксенрінг» (Цвікау)
1991 НДР «Вікторія» (Франкфурт)
2002–2003 Німеччина «Хемніцер» (помічник)
2005–2006 Кіпр «Аполлон» (помічник)
2007–2011 Білорусь Білорусь (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Мотор» (Цвікау) та «Карл Цейс», а також національну збірну НДР.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Мотор» (Цвікау), в якій провів чотири сезони, взявши участь у 102 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Мотора», був основним гравцем команди і 1967 року виграв з командою Кубок НДР, здолавши з рахунком 3:0 у фіналі «Ганзу» (Росток).

 
Ірмшер (ліворуч) у матчі чемпіонату НДР проти Луца Айгендорфа з «Динамо» (Берлін). 1975 рік.

1968 року Ірмшер перейшов до «Карл Цейса» і відіграв за клуб з Єни наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Карла Цейса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У 1970 році він привів «Карл Цейс» до чемпіонського титулу, а в 1971 році — до другого місця. У 1973—1975 роках він тричі поспіль ставав віце-чемпіоном НДР, а в 1972 і 1974 роках також виграв Кубок НДР. До кінця сезону 1975/76 років він зіграв у 202 матчах чемпіонату за клуб, в яких забив 36 голів.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Вісмут» (Ґера), за яку виступав протягом 1976—1978 років. Загалом у Оберлізі НДР Гаральд провів 330 матчів і забив 51 гол[1]

Виступи за збірну ред.

4 вересня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної НДР в товариському поєдинку проти Єгипту (6:0), в якому відзначився дебютним голом.

Влітку 1972 року Ірмшер у складі олімпійської збірної НДР поїхав у Мюнхен на XX літні Олімпійські ігри, де зіграв у чотирьох матчах своєї команди, яка стала бронзовим призером.

У складі національної збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, зігравши у чотирьох іграх своєї команди — проти Австралії (2:0), Чилі (1:1), ФРН (1:0) у першому груповому етапі та з Бразилією (0:1) у другому.

Свій останній матч у збірній він провів 30 жовтня 1974 року проти Шотландії (0:3). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 3 голи[2].

Кар'єра тренера ред.

Після завершення ігрової кар'єри Ірмшер став тренером, працював з молодіжними командами «Карл Цейса», а з 1983 року він був помічником тренера збірної НДР Бернда Штанге. У 1988 році тренерський штаб був звільнений після поразки 1:3 від Туреччини.

Після цього Ірмшер як головний тренер очолював команди «Заксенрінг» (Цвікау) та «Вікторія» (Франкфурт-на-Одері), а також входив до тренерського штабу клубу «Хемніцер».

З 2005 року знову став працювати разом із Штанге, працюючи у його тренерському штабі спочатку у кіпрському «Аполлоні», а потім і в збірній Білорусі, де Гаральд Ірмшер був одним з тренерів з 2007 по 2011 рік.

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

Збірна НДР
«Мотор» (Цвікау)
«Карл Цейс»

Примітки ред.

  1. Matthias Arnhold (21 July 2011). Harald Irmscher – Matches and Goals in Oberliga. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 12 March 2012.
  2. Matthias Arnhold (29 November 2003). Harald Irmscher – International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 12 March 2012.

Посилання ред.