Ганс-Готтард Пестке

Німецький офіцер

Ганс-Готтард Пестке (нім. Hans-Gotthard Pestke; 17 червня 1914, Пройссіш-Штаргард17 квітня 2001, Целле) — німецький офіцер, майор вермахту (1 жовтня 1943), оберст Генштабу бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Ганс-Готтард Пестке
нім. Hans-Gotthard Pestke
Народився 17 червня 1914(1914-06-17)
Старогард-Ґданський, Західна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 30 квітня 2001(2001-04-30) (86 років)
Целле, Люнебург[d], Нижня Саксонія, Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Друга світова війна
Військове звання оберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Великий офіцерський хрест ордена Незалежності Йорданії
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нарукавна стрічка «Курляндія»
Нарукавна стрічка «Курляндія»

Біографія ред.

1 листопада 1935 року вступив в 45-й піхотний полк. В 1936 році переведений в 24-й піхотний полку. Учасник Французької кампанії, командир взводу 13-ї роти 176-го піхотного полку. З 1940 року — ад'ютант 2-го батальйону свого полку. Учасник Німецько-радянської війни, командир 3-ї роти свого полку. З початку 1942 року — ад'ютант полку. З весни 1942 року — командир 1-го батальйону 176-го гренадерського полку. Відзначився у боях в районі Ладоги. В кінці 1943 року переведений в штаб 16-ї танкової дивізії, а потім відряджений на навчання у Військову академію. Після закінчення курсу направлений в штаб 12-ї авіапольової дивізії. Учасник боїв за Данциг, був 5 разів поранений і евакуйований в шпиталь, де в травні 1945 року був взятий в полон британськими військами. 31 травня 1947 року звільнений.

26 квітня 1956 року вступив в бундесвер. З грудня 1962 по квітень 1965 року — командир 25-ї повітряно-десантної дивізії. 30 вересня 1972 року вийшов у відставку.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • Infanterie nimmt Dagö. Abenteuer einer deutschen Schützenkompanie. Weichsel-Verlag, 1942.
  • Übungen: Anlegen, Vorbereiten, Leiten, Besprechen, Auswerten. In: Wehr und Wissen, 1963.
  • Wikingerfahrt nach Dagö. Sonderdruck ohne Nummerierung, Kriegsbücherei der deutschen Jugend.

Література ред.

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9