Галоціанін

хімічна сполука

Галоціанін (7-(диметиламіно)-4-гідрокси-3-оксофеноксазин-1-карбонова кислота) — чорна тверда органічна сполука, основний оксазиновий барвник із хімічною формулою C15H12N2O5. Застосовується в мікроскопії та аналітичній хімії.

Галоціанін
Систематична назва 7-(диметиламіно)-4-гідрокси-3-оксофеноксазин-1-карбонова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 1562-85-2
PubChem 73801
Номер EINECS 216-345-7
ChEBI 90106
SMILES CN(C)C1=CC=C2C(=C1)[O+]=C3C(=N2)C(=CC(=C3O)O)C(=O)O.[Cl-][1]
InChI InChI=1S/C15H12N2O5.ClH/c1-17(2)7-3-4-9-11(5-7)22-14-12(16-9)8(15(20)21)6-10(18)13(14)19;/h3-6H,1-2H3,(H2-,16,18,19,20,21);1H
Властивості
Молекулярна формула C15H12N2O5
Молярна маса 300,27 г/моль
Небезпеки
R-фрази H302
S-фрази P264, P270, P301+P312, P330, P501
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Синоніми: alizarine navy blue AT, Z2R, ZWS, brilliant chrome blue P, chrome blue GCB, fast violet, gallocyanine BS, DH, CI 51030[2].

Властивості ред.

Зелені кристали. Молярна маса 300,27 г/моль, легко розчиняється у водних розчинах їдких лугів і карбонатів із утворенням розчинів синьо-фіолетового кольору, також добре розчинний у концентрованій хлоридній кислоті, утворюючи розчин червоного кольору, погано розчинний у гарячій воді, утворюючи розчин фіолетового кольору, нерозчинний у холодній[2].

Утворює бісульфітну похідну, розчинну у воді[2].

Отримання ред.

Синтезують шляхом конденсації N, N-диметил-4-нітрозоаніліну та галової кислоти в метанолі[2].

Застосування ред.

Застосовується в мікроскопії для завдань бактеріології та гістології[2].

У гістохімії галоціанін використовують спільно з хромовими галунами для виявлення нуклеїнових кислот з утворенням забарвлення темно-синього кольору[2].

В аналітичній хімії застосовується для визначення стибію, свинцю, цирконію. Придатний в якості комплексометричного індикатора для визначення сполук галію[2].

Примітки ред.

  1. gallocyanine
  2. а б в г д е ж Фрайштат, 1980, с. 93—94.

Література ред.

  • Фрайштат Д. М. Реактивы и препараты для микроскопии. — М. : Химия, 1980. — 480 с.