Гайнц Штрюнінг

Гайнц Штрюнінг (нім. Heinz Strüning; 13 січня 1912, Нефігес — 24 грудня 1944, Бергіш-Гладбах) — німецький льотчик-ас нічної винищувальної авіації, гауптман люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Гайнц Штрюнінг
нім. Heinz Strüning
Народився	13 січня 1912(1912-01-13) Nevigesd, Фельберт, Меттман, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	25 грудня 1944(1944-12-25) (32 роки) Бергіш-Гладбах, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Третій Рейх
Країна	Німецька імперія
Діяльність	Ас
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1939
Військове звання	Гауптман
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в чорному Нагрудний знак пілота Нарвікський щит Почесний Кубок Люфтваффе
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

В 1935 році вступив в люфтваффе. Після закінчення льотної школи 2 серпня 1939 року зарахований в 26-у важку винищувальну ескадру. Незабаром переведений у важку винищувальну ескадрилью 30-ї бомбардувальної ескадри і, нарешті, в 1-у ескадрилью 2-ї ескадри нічних винищувачів. Учасник битви за Британію. Свою першу перемогу здобув у ніч на 24 листопада 1940 року, збивши британський «Веллінгтон». До кінця 1941 року на його рахунку були 9 нічних перемог. 1 листопада 1941 року переведений в 7-у (з 1 жовтня — 4-у) ескадрилью 2-ї ескадри нічних винищувачів. З жовтня 1942 року — інструктор 8-ї ескадрильї 1-го училища нічної винищувальної авіації. В листопаді 1942 року повернувся в свою ескадрильї, яка в цей час дислокувалася на Сицилії. В ніч на 25 червня 1944 року збив 3 «Ланкастери» (33-35-та перемоги). З 15 серпня 1943 року — командир 3-ї ескадрильї 1-ї ескадри нічних винищувачів. 31 серпня 1943 року здобув свою 40-ву перемогу. 24 грудня 1944 року його літак (Bf.110G-4) був збитий англійським нічним винищувачем і Штрюнінг загинув.

Всього за час бойових дій здійснив 280 бойових вильотів і здобув 56 нічних перемог.

Звання

• Фельдфебель (1 серпня 1940)
• Оберфельдфебель (1 липня 1941)
• Лейтенант (16 вересня 1942)
• Оберлейтенант (1 серпня 1943)
• Гауптман (1 квітня 1944)

Нагороди

• Нагрудний знак пілота ( серпень 1937)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (15 липня 1940)
  • 1-го класу (25 листопада 1940)
• Нарвікський щит (30 січня 1941)
• Почесний Кубок Люфтваффе (12 червня 1941)
• Авіаційна планка штурмовика в золоті (25 листопада 1941)
• Авіаційна планка нічного винищувача в золоті з підвіскою (31 травня 1944)
• Відзначений у Вермахтберіхт (2 червня 1942)
• Німецький хрест в золоті (10 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (29 жовтня 1942) — за 23 нічні перемоги.
  • дубове листя (№528; 20 липня 1944) — за 50 нічних перемог.
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (10 вересня 1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.