Гайдай Ігор Миколайович
І́гор Микола́йович Гайда́й (нар. 22 січня 1961, м. Харків) — український фотохудожник. Один з ініціаторів створення Національної спілки фотохудожників України.
| Ігор Гайдай | |
|---|---|
| Ігор Миколайович Гайдай | |
 | |
| Народився |
22 січня 1961 (63 роки) м. Харків |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Діяльність | фотограф, художник |
| Alma mater | Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого |
| Сайт | photogaidai.com |
Життєпис ред.
Ігор Гайдай народився 22 січня 1961 року в Харкові.
Закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого (1985, спеціальність — кінооператорство). Дипломною роботою Ігоря Гайдая стала короткометражна картина «Дракон» (за однойменним твором Рея Бредбері), яка відзначена премією на київському міжнародному фестивалі «Молодість» (1984).
Працював викладачем фотокомпозиції та освітлення на катедрі кінорежисури в інституті ім. І. Карпенка-Карого (1984—1986), фотохудожником кіностудії імені Олександра Довженка (1987—1991). До 2002 року співпрацював з багатьма рекламними агентствами.
У травні 2023 року унікальна світлина Ігоря Гайдая «Бійці полку АЗОВ. Маріуполь» була продана за 12 500 доларів на благодійному аукціоні в Національному центрі «Український дім»[1].
Від 28 липня 2023 року в складі комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка[2].
Творчість ред.
У 1991 році заснував власну фотостудію. Від 1995 — засновник, співвласник та артдиректор ТОВ «Гайдай студія».
Автор фотокниг «Українці. Початок третього тисячоліття» (2003), «9 місяців + 3 дні» (2008), «Razom.ua» (2011).
Персональні виставки в містах Гайнсберзі (1991, Німеччина), Тулузі (1993, 2008; Франція), Києві (1994, 2001, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2018, 2019), Лейпцигу (1996, Німеччина), Вроцлаві (2004, Польща), Женеві (2005, Швейцарія), Відні (2006, 2009; Австрія), Донецьку (2008), Дніпропетровську (2008), Львові (2009, 2011, 2014), Мінську (2009, Білорусь), Арлі (2010, 2011; Франція), Парижі (2010, 2013; Франція), Лондоні (2011, 2014; Велика Британія), Меці (2011, 2013; Франція), Анжі (2011, Франція), Москві (2013, Росія), Берліні (2014, Німеччина), Пярні (2014, Естонія), Нью-Йорку (2014, США), Запоріжжі (2014), Чернівцях (2014), Чернігові (2014), Івано-Франківську (2015), Гофбург, Інсбрук (2015, Австрія), Ґруневальд (2015, Німеччина), Франкфурт/Одер (2015, Німеччина), Інсбрук (2020, Австрія), Одесі (2021), Кутаїсі (2022, Грузія), Страсбург (2022, Франція).
Примітки ред.
- ↑ У Києві фотографію «Бійці полку АЗОВ. Маріуполь» Ігоря Гайдая продали за рекордну суму // Вечірній Київ. — 2023. — 13 травня.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 454/2023 «Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка»
Джерела ред.
- Ігор Гайдай // my.рейтинги.
- Гайдай Ігор // Мітєц.
- Про // Gaidai.
- Хотин, Р. «Разомність» фотомистецтва Ігоря Гайдая // BBC News Україна. — 2011. — 4 березня.
- Ігор Гайдай: Фотографія — це творче дослідження життя // УП. Життя. — 2014. — 16 липня.
- Ігор Гайдай: Фотографія може зупинити час // 24 канал. — 2012. — 1 липня.
- Шандро, В. Цікавіше, ніж мистецтво, — Ігор Гайдай про фотографію // Громадське радіо. — 2018. — 26 серпня.
- Марченко, Ю. Ігор Гайдай: «Для мене немає нічого цікавішого, ніж дійсність» // Platforma. — 2015. — 20 березня.(рос.)
Посилання ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Ігор Гайдай в студії Громадського на YouTube // hromadske. — 2014. — 16 березня. |
|
|
Ігор Гайдай: Фотографія може зупинити час на YouTube // 24 канал. — 2021. — 1 липня. |
|
|
Життєві історії. Ігор Гайдай — фотограф на YouTube // Київ24. — 2015. — 10 травня. |
- Офіційний вебсайт
- Гайдай Ігор Миколайович в ЄДР.
Гайдай Ігор Миколайович у соцмережі «Facebook»
Гайдай Ігор Миколайович у соцмережі «Твіттер»- Волкова, О. Фотограф з Майдану показав Берліну «Обличчя свободи» // DW. — 2014. — 6 червня.
