Гадюка сахалінська

підвид плазунів
Гадюка сахалінська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Гадюка
Вид: Гадюка сахалінська
Vipera sachalinensis
Zarevsky, 1917
Синоніми
Coluber sachalinensis sachalinensis
Посилання
Віківиди: Vipera sachalinensis
EOL: 790151

Гадюка сахалінська (Vipera sachalinensis) — отруйна змія з роду Гадюк родини Гадюкові.

Опис ред.

Загальна довжина досягає 93 см. Морда закруглена, краї злегка підведені. Край морди обмежений 5-6 щитками, зокрема й апікальними. Навколо очей є 10-11 щитків, не враховуючи надочноямкових. Черевних щитків у самок 146-153, а у самців — 140-151. Підхвостових щитків у самок 27-32, у самців — 37-41. Навколо середини тулуба є 21 рядків луски.

Зверху темно-сірого або буро-сірого кольору, на спині є поздовжній рядок чорних плям, які зрідка зливаються у зигзагоподібну смугу, частіше ж вони розірвані. На верхній стороні голови Х-подібний малюнок розділений на 2 половини світлою плямою, розташованою на шві між тім'яними щитками. Черево чорно-сірого забарвлення зі світлими цятками, горло і нижня сторона голови білуваті.

Спосіб життя ред.

Полюбляє береги річок і струмків, прибережні скелясті й піщані ділянок на межі лісу й пляжу, сипучі піщані морські наноси, завалені викинутими морським прибоєм стовбурами дерев, зарості чагарнику й папоротей. Харчується лісовими мишами та і польовками, ящірками та дрібними птахами.

Отруйна, як і інші гадюкові змії. Отрута гемолітичної дії (впливає на кров і кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин і людини.

Це живородна змія. Парування відбувається у другій половині травня. Наприкінці вересня самка народжує 5-10 дитинчат довжиною 17-18,3 см.

Розповсюдження ред.

Мешкає у регіонах Росії: Амурській області, Хабаровському і Приморському краях, на Сахаліні, на Шантарські островах. зустрічається також у північно-східному Китаї та північній Кореї.

Джерела ред.

  • McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.