Гаврилишин Володимир Петрович
Володимир Петрович Гаврилишин (нар. 20 березня 1946, Коропець, УРСР[1][2]) — український юрист, учитель, краєзнавець, активіст. Депутат Тернопільської обласної (1998) та Монастириської районної (2015[3]) рад. Член Національної спілки краєзнавців (1991) та журналістів України (2008). Племінник Богдана Гаврилишина[4].
| Володимир Гаврилишин | |
|---|---|
| Володимир Петрович Гаврилишин | |
| Народився |
українець Коропець, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівський університет |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
Життєпис ред.
Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1977). Працював у хімічній промисловості у м. Калуші, деревообробній промисловості Брошневі (обидва Івано-Франківської области), учителем — у смт Коропці, селах Вістря Монастириського і Нові Петликівці Бучацького районів; керівником міжколгоспної юридичної групи Монастириського райсільгоспуправління (1977—1986); відповідальним секретарем Монастиристириської організації товариства боротьби за тверезість (1986—1990); від 1991 — завідувачем Коропецького народного історико-краєзнавчого музею[4].
З ініціативи Володимира і Тетяни Гаврилишинів в Коропці відкрито перший музей Богдана Гаврилишина[5].
Нагороджений Грамотою Верховної Ради України від 6 лютого 2020 року, № 179-К.
Доробок ред.
Співавтор книги «Коропець. Історія і спогади» (2004), автор публікацій у ЗМІ.
- Гаврилишин, В. Архів Богдана Гаврилишина в Україні // Вісті Придністров'я. — 2017. — № 6 (10 лют.). — С. 2.
- Гаврилишин, В. Від лісоруба — до радника президентів // Наш день. — 2016. — № 42 (19—25 жовт.). — С. 9. — (Особистості).
- Гаврилишин, В. Вулиця Богдана Гаврилишина у Києві // Вісті Придністров'я. — 2018. — № 13 (30 берез.). — С. 2.
- Гаврилишин, В. Богдан Гаврилишин: «Доля України — в руках українців» // Вільне життя плюс. — 2016. — № 82 (21 жовт.). — С. 3.
- Гаврилишин, В. Зберегти палац Бадені / В. Гаврилишин // Вісті Придністров'я. — 2014. — № 48 (5 груд.). — С. 3. — (Актуально).
- Гаврилишин, В. Людина належить світові // Вісті Придністров'я. — 2016. — № 40 (14 жовт.). — С. 1—2. — (Наші славні земляки).
- Гаврилишин, В. Людина, яка належить світові // Свобода. — 2016. — № 81 (19 жовт.). — С. 5.
Примітки ред.
- ↑ Гаврилишин В., Мельничук Б., Скрипник Є., Федечко, І. Коропець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 26. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ 20 березня в історії Тернопільщини [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Терен. — 2021. — 20 березня.
- ↑ Тернопільська область. Монастириська районна рада [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Місцеві вибори 2015.
- ↑ а б Володимир Гаврилишин у програмі «Новий погляд» на YouTube // ТРК РАІ.
- ↑ На Тернопіллі відкрили музей Богдана Гаврилишина [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Збруч. — 2019. — 18 жовтня.
Джерела ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Володимир Гаврилишин у програмі «Новий погляд» на YouTube // ТРК РАІ. |
- Федечко, М. Гаврилишин Володимир Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 126. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання ред.
- Жителі селища на Тернопільщині просять відреставрувати унікальний палац [Архівовано 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Т1 Новини. — 2021. — 2 березня.