ГЕС Віларіно-дас-Фурнас
ГЕС Віларіно-дас-Фурнас (порт. Barragem de Vilarinho das Furnas) — гідроелектростанція на півночі Португалії.
| ГЕС Віларіно-дас-Фурнас | |
|---|---|
 | |
| 41°45′48″ пн. ш. 8°12′32″ зх. д. / 41.76351389002777381° пн. ш. 8.20896111002777751° зх. д.Координати: 41°45′48″ пн. ш. 8°12′32″ зх. д. / 41.76351389002777381° пн. ш. 8.20896111002777751° зх. д. | |
| Країна |
 Португалія |
| Адмінодиниця | Кампу-ду-Жереш |
| Стан | діюча |
| Річка | Омем |
| В експлуатації з | 1972 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1972–1987 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 141,3 (турбінний режим) / 78,6 (насосний режим) МВт |
| Середнє річне виробництво | 189 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулюючі |
| Розрахований напір | від 378 до 425 (турбінний режим) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс (в тому числі оборотна) |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 40 (турбінний режим) / 19 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1х80 МВА + 1х81МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 1х67,7 + 1х73,6 (турбінний режим) / 1х78,6 (насосний режим) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна аркова |
| Висота греблі | 94 м |
| Довжина греблі | 385 м |
| ЛЕП | 160 |
| Власник | Compahia Portuguesa de Producao de Electricidade |
| Оператор | Energias de Portugald |
  ГЕС Віларіно-дас-Фурнас | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Віларіно-дас-Фурнас у Вікісховищі | |
Ресурс для роботи станції отримують із річки Омем, правої притоки Каваду, яка тече з гірської системи Peneda-Gerês. Для цього спорудили бетонну аркову греблю висотою 94 метри та довжиною 385 метрів, на спорудження якої пішло 294 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із площею поверхні 3,46 км2 та об'ємом 118 млн м3 (корисний об'єм 116 млн м3).[1]
Із водосховища бере початок дериваційний тунель довжиною 7,6 км, яким вода подається на південь, через водорозділ зі згаданою вище річкою Каваду, в результаті чого забезпечується напір від 378 до 425 метрів.
Машинний зал станції розташований на узбережжі однієї з заток водосховища Канісада (остання велика ГЕС у каскаді на Каваду). При введенні в експлуатацію у 1972 році його обладнали турбіною типу Френсіс потужністю 67,7 МВт, до якої в 1987-му додали другу турбіну того ж типу потужністю 73,6 МВт. Остання також може працювати в насосному режимі з потужністю 78,6 МВт, здійснюючи гідроакумуляцію із використанням сховища Канісада як нижнього резервуару.
Зв'язок з енергосистемою здійснюється по ЛЕП, що працює під напругою 160 кВ.
Станція не потребує постійної присутності персоналу та керується дистанційно.[2][3]
Примітки ред.
- ↑ VilarinhodasFurnasficha. cnpgb.apambiente.pt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ Informação Técnica - Aproveitamento hidroeléctrico de Vilarinho das Furnas | edp — viva a nossa energia. www.a-nossa-energia.edp.pt (порт.). Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ DECLARAÇÃO AMBIENTAL 2012 Aproveitamentos Hidroelétricos da Direção de Produção Hidráulica (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2014.